Висновки 3 Дисертації «Міфологеми як чинник формування традиційної картини світу». Скуловатова О.В.

Головна → Дисертація → Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ до розділу 3

У процесі відбору методів дослідження міфологеми «доля» в структурі традиційної картини світу людини було з’ясовано, що на сучасному етапі розвитку експериментальної психології аналогів виконуваній роботі немає, тому методичний апарат не розроблений.

Перша частина дослідження здійснювалась на основі теоретичних методів: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення теоретичних та експериментальних розробок досліджуваної проблеми, методу наукової інтерпретації, історико-психологічного аналізу. Методика проведення  другого етапу дослідження ґрунтувалась на психосемантичній парадигмі і реалізовувалась методом асоціативного експерименту.

Програма емпіричного дослідження складалася з трьох етапів. Перший передбачав вивчення традиційної картини світу досліджуваних, їхньої ціннісно-сенсової сфери методом опитування. На другому етапі досліджувалась міфологема «доля» психосемантичним методом, рівень суб’єктивного контролю (Опитувальник рівня суб’єктивного контролю), здатність до співпереживання (Опитувальник виявлення здатності до співпереживання) та тип стосунків у родині («Тест–опитувальник батьківського ставлення). На третьому було здійснено кількісний та якісний аналіз проявів міфологеми «доля», особливостей її опредметнення та інтерпретація отриманих результатів.

На першому етапі досліджуваним пропонувалось заповнити розроблену нами анкету. Вона містила 37 запитань, до яких поміж тих, що мали загальний характер, ввійшли й такі, що виявляють свідоме ставлення осіб до концепту долі. Анкетування дозволило зібрати інформацію про морально-етичні, етнічні, особистісні настанови та рівень розвитку традиційності поглядів досліджуваних. Першочерговим завданням цього опитування було здійснити спрямовуючу функцію, спонукати досліджуваних замислитись над власним походженням, належністю до роду, спільноти, родинними цінностями, актуалізувати уявлення про поняття «доля», підготувати ґрунт для кращого сприйняття психосемантичного методу.

На другому етапі, досліджувані заповнювали бланки асоціативного експерименту та стандартизованих тестових методик. Така поетапність зумовлювалась необхідністю надати досліджуваним час для переживання та актуалізації своїх ціннісно-світоглядних настанов.

Основною методикою дослідження був асоціативний експеримент. До нього ми додали прийом графічного зображення символів до слів-стимулів. Перспективність такої форми полягає в тому, що малюнок «знімає обмеження», що автоматично накладаються свідомістю, коли людина намагається виразити думку в письмовій формі.

У дослідженні було використано «Опитувальник рівня суб’єктивного контролю». Нас цікавили шкали «Інтернальності в галузі невдач» та «Інтернальності в галузі досягнень», тому щоб не обтяжувати досліджуваних та раціонально використати час, опитувальник було скорочено відповідно до обраних шкал. Доцільність його застосування обумовлювалась тим, що він мав виявити наскільки в житті та виборі рішень людина покладається на долю, випадок, везіння і якою мірою бере відповідальність за своє життя на себе, що визначає місце міфологеми „доля” серед інших детермінант свідомості особистості.

Додатковими до названих вище методик слугували «Опитувальник виявлення здатності до співпереживання» та «Тест–опитувальник батьківського ставлення» (А. Варга, В. Столін).

Фактично, дослідженням було охоплено 210 осіб. Специфічність проблеми вивчення традиційної картини світу людини вимагала від респондентів певного рівня «вписаності» в етнокультуру, усвідомлення належності до своєї спільноти. Важливого значення набув рівень збереженості успадкованих етнокультурних орієнтирів і цінностей.

Отримані дані піддавалися кількісному аналізу та якісній інтерпретації з подальшими змістовними узагальненнями. Опрацювання даних здійснювалось за допомогою методів математичної статистики на основі пакету програми SPSS 13.00.

Здійснена аналітична робота дозволяє стверджувати, що дослідження міфологемного змісту свідомості людини можливо проводити базуючись на методиках розроблених в експериментальній психосемантиці у поєднанні з стандартизованими психологічними методами.