Розділ4.1.1 Дисертації «Міфологеми як чинник формування традиційної картини світу». Скуловатова О.В.

Головна → Дисертація → Розділ 4.1.1

РОЗДІЛ 4. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІСТУ МІФОЛОГЕМИ «ДОЛЯ» ТРАДИЦІЙНОЇ КАРТИНИ СВІТУ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

У четвертому розділі визначено послідовність опрацювання даних асоціативного експерименту (4.1.2) та анкети (4.1.1), обґрунтовано принципи їхньої інтерпретації. Наведено результати стандартизованих тестових методик: «Опитувальник рівня суб’єктивного контролю», «Опитувальник виявлення здатності до співпереживання» та «Тесту–опитувальника батьківського ставлення» (4.1.3). Висвітлено й проаналізовано результати застосованих методик: анкети визначення рівня традиційності поглядів досліджуваних (4.2.1.), асоціативного експерименту (4.2.2.) та стандартизованих тестових методик (4.2.3). Досліджено психосемантичне поле змісту міфологеми «доля».

4.1. Інтерпретаційна схема дослідження

4.1.1. Процедура обрахунку анкети.

З метою стандартизації результатів анкети (див. дод. Б. 1) для кожного досліджуваного заповнювались окремі, спеціально створені інтерпретаційні таблиці, які відображають показники, що пояснюють результати психосемантичного методу, демонструють загальний рівень традиційності середовища, в якому людина виховувалась, її основні життєві цінності та настанови, свідоме ставлення до поняття «доля» (див. дод Г. 1). Отримана інформація розширила можливості інтерпретації результатів методу асоціативного експерименту та дозволила виявити основні тенденції у відповідях досліджуваних. Складені таблиці розраховані на отримання кількісних та якісних показників: кількісні - показник рівня традиційності поглядів досліджуваного та показник відображення свідомої позиції досліджуваного стосовно факторів, що визначають його життя; якісні - показник виборів досліджуваним визначень поняття «доля» та особистісні цінності та настанови.

Оцінювання в інтерпретаційній таблиці (див. дод. Г. 1, інтерпр. табл. 1), що відображає показник рівня традиційності поглядів досліджуваних, відбувалось за таким принципом: у першому стовпчику розміщувались питання анкети: №1 – №11, №14 - №16, №21, №24, №26. До кожного питання, в окремих стовпчиках, розміщувались варіанти оцінювання відповіді та відповідна до них бальна шкала, за якою ставлення, що яскраво позитивно проявляється, оцінювалось в «2» бали, помірно виражене позитивне ставлення - «1» бал, нейтральне ставлення - «0» балів, негативне ставлення – «-1» бал, вороже ставлення чи відмова – «-2» бали. Наприклад, відповідь на чотирнадцяте запитання: "Що для Вас означає Ваш родовід?", "Чи простежували Ви його? До якого коліна Вам вдалося дістатись?" Серед відповідей переважали такі: «Гордість за свій родовід» (позиція – ставлення, що яскраво проявляється). «Тепле, позитивне ставлення» (позиція – помірно виражене позитивне ставлення), «Ставлення без захоплення» (нейтральне ставлення), «Байдужість» та «Відмова відповідати, різкі негативні реакції» (негативне ставлення та вороже ставлення, відмова відповідати.) Чи, наприклад, шістнадцяте запитання: "На кого з ваших родичів Ви схожі? Чи впливає це якось на Ваше життя?" Відповіді були такі: «Охоче, з захопленням розповідає», «Розповідає, але без захоплення», «Дуже стримано розповідає», «Не цікавиться» та «Відмовляється розповідати». Питання № 21 ("Чи любите Ви співати? Яких пісень? Назвіть їх?") було поділено на три частини. Перші дві оцінювались в інтерпретаційній таблиці, що відображає показник традиційності поглядів досліджуваних, а остання частина, що виражала прохання написати пісні, інтерпретувалася в таблиці відображення цінностей та особистісних настанов досліджуваних, зважаючи на те, що пісні, яких співає людина, свідчать про її смаки, схильності та загальний рівень культури. Перша частина запитання охоплювала діапазон, в якому «10 і більше» пісень отримували «2» бали, «7 – 10» пісень отримували «1» бал, «3 – 7» пісень - «0» балів, « 1- 2» пісні – «- 1» бал та відмова відповідати відповідно «- 2» бали. При оцінюванні цього питання враховували, що традиційно український народ вважається схильним до музичної творчості. Пісня здійснює ряд психологічних функцій: рекреаційну, сублімуючу, збереження душевної рівноваги, вона допомагає людині самореалізуватися, виразитись, в ній криється «душа народу», і якщо людина не знає пісень, не співає - це може певним чином впливати на показники традиційності її поглядів.

За всіма отриманими числовими даними було підраховано загальний бал та присвоєно категорії: високий рівень (20 – 28 балів), вище середнього (15 – 20 балів), середній (8 – 14 балів), нижче середнього (1 – 7 балів), низький (від 1 - всі відповіді зі знаком мінус). Сирі бали переводились в стени від одного до п’яти, де: п’ять означає високий рівень, чотири – вище середнього, три – середній, два – низький, а один - дуже низький. Це дозволило здійснити кількісний аналіз отриманих даних і загальні висновки відносно опитаних осіб. Відповіді на запитання, що виявляють основні життєві цінності та настанови досліджуваних, були виділені та внесені в окрему інтерпретаційну таблицю (див. дод. Г. 1, інтерпретаційна табл. 2), в якій перераховувались питання і при оцінюванні в графи вписувались відповіді на них, що дозволило для кожного опитаного цілісно побачити картину, з урахуванням рівня традиційності його середовища. До цієї таблиці було внесено такі запитання: "До якого роду діяльності Ви схильні?" "Без чого Ви не уявляєте свого життя?" "Чого Ви найбільше прагнете в житті?" "Чи любите Ви співати? Яких пісень? Назвіть їх" "В якій атмосфері Ви найкраще відпочиваєте?"

В інтерпретаційній таблиці (див. дод. Г. 3, табл. 3), що відображає свідому позицію досліджуваних стосовно чинників, що визначають їхнє життя, порівнювались шість чинників: «Власне рішення», «Рішення інших», «Випадок», «Доля», «Фатум», «Релігійні переконання».

За кожною з названих позицій було підраховано кількість балів. Запитання, що містили ранги, оцінювались так:  перше місце – «3» бали, друге – «2», третє – «1». За відповідь на запитання №16 («На кого з Ваших родичів ви схожі? Чи впливає це якось на ваше життя?») присвоювалось «3» бали – ці відповіді відображують ставлення досліджуваного до визначальних чинників життя. Отримані показники окреслюють поле домінуючих чинників, що визначають життя людини, наприклад, питання №22 («Наскільки вдалий період життя Ви зараз переживаєте?»). Відповідь на нього є показником. Коли людина переживає вдалий період, вона, як правило, приписує причини успіху собі як особисте досягнення, коли навпаки, то намагається знайти причину ззовні, що має корелювати з методикою «Опитувальник рівня суб’єктивного контролю». Передбачалось, що сукупність показників, отриманих за інтерпретаційною таблицею «Визначення свідомої позиції досліджуваних у ставленні до міфологеми «доля»», дозволить відтворити картину співвіднесення визначених позицій.

Інтерпретаційна таблиця значень «Особистісного вибору визначень поняття «доля»» (див. дод. Г. 3.2) включала одне питання, на яке досліджувані мали обрати до чотирьох варіантів та ранжувати їх: «На вашу думку, доля - це фатум; - обставини; - хрест який даний людині; - давня химера; - рок; - невідворотність; - талан, або – безталання; - приреченість; - означений плин подій; - збіг подій; - нещастя; - майбутнє; - фортуна; - щастя; - прийдешнє; - планида;  - вибір; - певне рішення; - вигадка; - не існуюча річ; - божество; - життєвий шлях; - міфічна істота; - елемент фольклору; - зірка; - удача; - щось передане батьками; - свій варіант». Всі перераховані визначення, методом групування, було виділено в дев’ять позицій, за значенням: визначення за допомогою фаталістичних понять, визначення як загальної тенденції та за допомогою почуттів, визначення як ситуативного прояву, визначення за допомогою часових характеристик, визначення як обставин, збіг об’єктивних подій, визначення за допомогою інших понять, діяльнісне визначення, визначення за допомогою напрямку руху, визначення як міфологічного елементу.

Зазначені категорії виділялись методом групування. Під визначенням за допомогою фаталістичних понять розумілися - «доля», як: рок, фатум, приреченість, невідворотність, щось передане батьками; під визначення долі як загальної тенденції та за допомогою почуттів йшлося про: талан, щастя, нещастя, безталання, визначений плин подій; до визначення поняття «доля» як ситуативного прояву віднесли такі, як фортуна і вдача; під визначенням за допомогою часових характеристик розуміли визначення долі як майбутнього, прийдешнього; визначення долі як обставин, збігу об’єктивних подій, містить однойменні визначення; серед визначень за допомогою інших понять були: планида, зірка; позиція - діяльнісне визначення, має на увазі розуміння поняття  «доля» як - вибору, рішення; визначення за допомогою напряму руху, вміщувало поняття «життєвий шлях»; позиція – визначення як міфологічного елементу містить такі поняття: фольклорний елемент, божество, міфічна істота, давня химера, неіснуюча річ. Таке позицування дозволило виділити з великого масиву визначень і уявлень основні тенденції у розумінні досліджуваними сутності поняття «доля». Так як досліджувані мали можливість обирати по кілька визначень (до 4-х) і ранжувати їх, то обрахунок здійснювався за наступним принципом: сирі дані переводились у стени – де «4 бали» - отримував вибір поставлений на перше місце, «3 бали» на друге, «2 бали» на 3 та «1 бал» на 4. Після підраховувалась сума по кожній тенденції та відсоткове відношення.

Підсумуємо, що опрацювання анкети, спрямованої на визначення рівня традиційності поглядів досліджуваних, здійснювалась із застосуванням спеціально створених інтерпретаційних таблиць, що відображають показники, які додатково пояснюють результати методу асоціативного експерименту, відтворюють загальну картину, характеризуючи рівень традиційності середовища осіб, що увійшли до вибірки, їхні основні життєві цінності та настанови, свідоме ставлення до поняття «доля».