Розділ 4.2.3 Дисертації «Міфологеми як чинник формування традиційної картини світу» Скуловатова О.В.

Головна → Дисертація → Розділ 4.2.3

4.2.3. Результати стандартизованих методик: Опитувальник рівня суб’єктивного контролю, Здатність до співпереживання і Тест – опитувальник батьківського ставлення.

Після розрахунків, здійснених на основі програми SPSS - 13, було отримано такі результати: показники за шкалою «Інтернальності в сфері досягнень» (Опитувальник рівня суб’єктивного контролю) корелюють з показниками свідомої позиції досліджуваного за шкалою «Випадок вирішує», що було проаналізовано в попередньому підрозділі.

Наступною стандартизованою методикою, застосованою в дослідженні, був опитувальник «Здатність до співпереживання» (табл. 2.7.), в результаті опрацювання якого було зафіксовано кореляцію (0,25) між показниками за шкалою «Приєднання» та показниками за шкалою «Соціально-бажана поведінка» (мал. 4.9). З діаграми видно, що показники за шкалою «Приєднання» прямо пропорційні показникам за шкалою «Соціально бажаної поведінки». Це пояснюється тим, що люди, які мають потребу в приєднанні, намагаються відповідати соціальним очікуванням оточуючих, що є проявом їхнього конформізму.

Показники за шкалою «Емпатія» корелюють з показниками за шкалою «Інтернальності у сфері невдач» (0,27) (див. мал. 4.10). Це зумовлено тим, що люди, яким притаманно звинувачувати себе в усьому, що відбувається в їхньому житті, є більш чутливими, глибше переживають, мають вищий рівень співчуття до інших людей і, відповідно, більше схильні до емпатійного ставлення.

Показники за шкалою «Відкидання» корелюють (див. дод. Г. 2) з показниками за шкалою «Авторитарна гіперсоціалізація» (0,26)  та «Маленький невдаха» (0,26) (Тест – опитувальник батьківського ставлення). Як видно з мал. 4.11, показники в межах норми за першою шкалою відповідають нормам за двома іншими, і відповідно, досліджувані з показниками, що не відповідають нормам за першою шкалою, мають високі показники за шкалами «Авторитарна гіперсоціалізація» та «Маленький невдаха». Це може означати, що люди, які мають проблеми в стосунках з соціальним оточенням, в дитинстві мали складні відносини з батьками, які їх не сприймали, тиснули на них, вважали, що вони не виправдають їхніх надій, що й призвело до формування конфліктного стилю поведінки. Дане припущення ґрунтується на проміжних результатах дослідження, тому для остаточного висновку необхідне більш детальне вивчення цієї проблеми.

Середньоарифметичне значення підраховане за всіма позиціями демонструє, що у вибірці домінує стиль батьківського ставлення „Симбіоз” (числове значення - 70,44), на другому місці – стиль „Авторитарна гіперсоціалізація” (числове значення - 69,04), на третьому „Маленький невдаха” (числове значення - 60,66), на передостанньому місці – „Образ соціально бажаної поведінки (числове значення – 28,54). Та найменш властивим для досліджуваних, які увійшли до вибірки, є стиль батьківського ставлення –  «Образ соціально бажаної поведінки» (числове значення 25,17).

Показники за шкалою „Маленький невдаха”, методика «Тест-опитувальник батьківського ставлення»  корелюють з показниками за шкалою „Коефіцієнт традиційності”, що, можливо, пов’язано з дитячими переживаннями досліджуваного, якого батьки намагались відмежувати від світу, бо вважали його неуспішним, з яким має трапитись погане. Така поведінка батьків зумовлювала посилену опіку і, відповідно, більше уваги зверталося на дотримання традицій у вихованні. Ці припущення мають під собою експериментальний ґрунт, але для їх ствердження необхідно провести додаткові дослідницькі процедури, так як мета дослідження - виявити відповідності між стилем виховання в родині і традиційністю поглядів не ставилась.

Результати кореляційних обрахунків методики «Тест–опитувальник батьківського ставлення» окремо не аналізувались. Всі знайдені кореляції з показниками інших методик було проаналізовано вище.

Отже, застосування стандартизованих методик, зумовлене необхідністю валідізації та стандартизації складних результатів психосемантичного методу та анкетування спрямованого на визначення рівня традиційності середовища досліджуваних, свою мету виконало. Використані методики виявили показники кореляції за шкалами „Коефіцієнт традиційності” – батьківське ставлення „Маленький невдаха”, „Емпатія” – батьківське ставлення „Приєднання”, „Емпатія” – батьківське ставлення, „Відкидання”, „Емпатія” – „Сфера невдач”, провідний чинник життя „Власне рішення” – батьківське ставлення „Соціально-бажана поведінка”, провідний чинник життя „Випадок” – батьківське ставлення „Соціально-бажана поведінка”, провідний чинник життя „Випадок” – "Сфера досягнень”.