Розділ 4.2.2 Дисертації «Міфологеми як чинник формування традиційної картини світу» Скуловатова О.В.

Головна → Дисертація → Розділ 4.2.2

4.2.2. Інтерпретація даних асоціативного експеременту.

Отримані слова-реакції на слово-стимул «доля» було виділено в тринадцать категорій (див. дод. Г.3.5.5). Порядок розподілу описано в попередньому підрозділі. Найчастіше вживаними асоціаціями на слово–стимул «доля» були асоціації таких видів (див. мал. 4.7): на першому місці - асоціації виражені за допомогою напряму руху (24%); на другому - асоціації виражені за допомогою фаталістичних понять (17%); на третьому, з невеликою різницею з другим місцем, – асоціації виражені за допомогою часових характеристик  та асоціації виражені за допомогою загальнолюдських цінностей (16%); на четвертому місці - асоціації виражені за допомогою почуттів та асоціації виражені за допомогою родинних цінностей (10%) і на п’ятому місці асоціації виражені за допомогою інших понять (8%). Всі інші категорії асоціацій на слово-стимул «доля» набрали від 2-х до 3-х відсотків (див. мал. 4.7). Отриманий показник демонструє основні тенденції у відповідях досліджуваних на слово-стимул «доля». Асоціації виражені через інші поняття є оригінальними за змістом. Їх було нараховано 21. Велику кількість варіантів асоціацій (15) виявили досліджувані виражаючи асоціації за допомогою фаталістичних понять.

Інтерпретаційна таблиця частоти асоціацій до слова-стимулу „доля” (див. дод. Г. 3.3.4) свідчить, що найчастіше слово «доля» асоціюється із словами: життя (38 повторень цієї асоціації), рок (25 повторень), щастя (18), життєвий шлях (15), праця (12), фатум і Бог (11). Інші асоціації зустрічаються шість і менше разів, що узгоджується з даними, отриманими під час аналізу особистого вибору досліджуваними поняття «доля» (див. дод. Г. 3.4). Така яскраво виражена тенденція до визначення долі як життя підтверджує думку, обґрунтовану в дисертації, про екзистенційне значення міфологеми «доля» для сучасної людини та свідоме відкидання нею цього значення, штучне приниження його ролі. Наявність значної кількості різноманітних асоціацій до слова–стимулу «доля» підтверджує припущення, що міфологема «доля» як утворення суспільного ладу, індивідуально актуалізується в свідомості людини. Але відмінність бачень має загальну тенденцію до вираження, результатом чого є значна кількість різноманітних оригінальних асоціацій.

Одним з головних завдань дослідження було довести, що міфологеми є чинником етнопсихічної природи людини. З цією метою використано асоціативний експеримент, за допомогою якого зафіксовано присутність міфологеми «доля» у свідомості сучасної людини. На задані слова–стимули, визначені у другому розділі роботи, досліджувані давали асоціативні реакції. Ці стимули було сформовано із слів, що утворюють архаїчне семантичне поле міфологеми «доля». За нашим припущенням, вони мали викликати реакцію «доля». Підхід базувався на логічному конструкті: якщо реакція є, то, відповідно, вона існує в картині світу досліджуваного. У результаті було отримано дані, наведені в інтерпретаційних таблицях (див. дод. Г. 3.3.3) та проілюстровані діаграмою (мал. 4.8). Результати асоціативного експерименту дозволяють стверджувати правомірність висунутих припущень, тому, що 69% опитаних хоча б один раз виявили реакцію «доля» на запропоновані слова–стимули. Як проілюстровано на мал. 4.8., найчастіше асоціація «доля» викликається словом–стимулом «лінії на долоні» (у 55% досліджуваних). На другому місці слова-стимули «ворожка» та «долоня» (у 14% досліджуваних), які, як і асоціація «лінії на долоні», пов'язані з передбаченням майбутнього. Інтерпретаційна таблиця частоти реакцій на слово–стимул «доля» (див. дод. Г. 3.5.2) свідчить про те, що однією з найпоширеніших реакцій на нього (у 23% опитаних) є «майбутнє». А це означає, що в традиційній картині світу сучасної людини досить легко актуалізуються міфологеми, що відносяться до періоду релігійного синтезу в розвитку міфологемних уявлень, пов’язаних з долею.

Майже на всі перелічені в методиці поняття фіксувалась реакція «доля». Жодної реакції «доля» не було лише на слово–стимул «відьма». Як зазначалося у другому розділі, міфологема «відьма» має прямий зв'язок з міфологемою «доля». Причини такого її «ігнорування» досліджуваними зумовлені наявністю в переліку слів слова–стимулу «ворожка», що має позитивний відтінок значення та, ймовірно, глибинністю цієї міфологеми, що на наш час втратила свій початковий сенс. Як зазначалося, ставлення до концепту «доля» у більшості досліджуваних має позитивне емоційне забарвлення.

Окремо було створено таблицю кількості асоціацій «доля» як відповіді на задані слова-стимули (див. дод. Г. 3.3.4.) Максимальна кількість асоціацій «доля» дорівнює п’яти (в одного досліджуваного). Чотири асоціації «доля» - в шести досліджуваних, три - в чотирнадцяти досліджуваних, в інших - по дві і по одній асоціації. На цей показник мали значний вплив особистісні настанови досліджуваних. Ця тенденція є суперечливою, так як зазвичай, люди намагаються не повторюватись у відповідях, прагнуть бути оригінальними, хоча в інструкції, доданій до бланку методики, окремо було уточнено, що асоціації можуть повторюватись.

Кореляцій між кількістю повторень реакції «доля» та показниками інших методик не виявлено. Це ще раз підтверджує, що міфологема «доля» є глибинним структурним елементом традиційної картини світу людини, і на її існування не впливають фактори індивідуального розвитку: стиль виховання в родині, емоційна чутливість досліджуваного, цінності та настанови, що є особистісними утвореннями, а міфологеми, в свою чергу, відносяться до неусвідомлюваних явищ суспільного ладу.

Узагальнення результатів асоціативного експерименту здійснювалось шляхом виділення кластерів та порівняння двох типів проаналізованих даних: «Асоціації до слова-стимулу «доля»» та «Особистісний вибір визначень поняття «доля»». Категорії що мали найвищий рейтинг у першій та другій методиці були занесені в таблицю 4.1.

Як видно з таблиці 4.1, при відсутності наперед заданих значень поняття «доля», досліджувані обирають ті, які означають: рух вперед (життя, життєвий шлях), фаталістичні значення та часові характеристики (час, майбутнє) поряд з категорією «загальнолюдські цінності». За наявності наперед заданих визначень домінує фаталістичне уявлення про долю, як "рок", "фатум", також присутнє визначення долі як руху вперед і загальної тенденції життя. Простежується певне співвідношення позицій. Проаналізовані дані окреслюють сенсове поле творення міфологеми «доля» в структурі традиційної картини світу людини. Вони демонструють, що за своєю сенсоформою концепт «доля» є проективним. Він пов’язується, перш за все, з майбутнім, означується категоріями руху вперед та часу і носить фаталістичний характер. Вивчення механізмів творення та дії міфологеми «доля», відкриває можливості для прогнозування та проектування майбутнього на наукових засадах.

Окремого аналізу потребує графічна частина методики. Якщо на вербальні асоціації впливає значна кількість факторів та обмежень, що свідомо контролюються людиною, то графічні зображення не піддаються «внутрішній цензурі» досліджуваного, тому виявляють глибші реакції. Шляхом контент-аналізу, за логікою графічної побудови малюнків, було виділено в окремі фрагменти зображення «долі» (див. дод. В. 1 – В. 16) та зображення слів–стимулів, серед асоціацій на які була реакція «доля» (див. дод. В. 17 – В. 29.) З метою створення системи трактування отриманих зображень, їх було розподілено на дві частини. Основним елементом першої частини є лінія (дод. В. 2, В. 3, В. 5 – В. 16, В. 19 – В. 22, В. 24 – В. 28, ), а другої - коло (дод. В. 4, В. 11, В. 16 – В. 18, В. 23). Зображення в інтерпретації розміщено за принципом ускладненням малюнків (кожен малюнок в лівому верхньому куті містить умовний номер роботи, під яким вона кодувалась). Наприклад, дод. В. 5 починається прямою лінією, далі йде хвиляста, потім - дві паралельні хвилясті лінії, далі - дві паралельні «дуже хвилясті» лінії і так далі. У спеціальній літературі, що тлумачить символи, знаходимо такі пояснення: лінія, як і її варіації, - нескінченна лінія, обмежена лінія, лінія, замкнена в коло, відображає філософські підходи до життя як нескінченності, чи обмеженості рамками «народження – смерть» [169, с. 176]. У додатку В. 2 бачимо зображення символу «доля» за допомогою відрізка з чітко обмеженими кінцями, що на символічному рівні означає початок і кінець існування. У цьому ж контексті стає зрозумілим зображення домовини - знак скінченності буття (дод. В. 14). Графічні зображення, що відкривають глибинні пласти психіки людини, демонструють зв'язок концепту «доля» (асоціаціями на який є отримані зображення) з загальнофілософським буттєвим питанням природи життя, його сутності.

Вертикальний промінь трактують як символ чоловічої статі. Він означає активно діючий, основний елемент творення, в основі якого закладено полум’я [22, с. 23], [277, с. 523]. Горизонтальний промінь означає горизонт, земну або водну поверхню. Він символізує жіночу, пасивну сутність творення, в геральдиці позначується синім кольором [22, с. 25], як і стереотипізований колір води. Воду трактують як один з чотирьох першоелементів, основу сущого, первинний хаос, з якого, було створено землю. Вода – аналог материнського лона, з якого, шляхом оплодотворення небом, чоловічим первенем, створився світ. У міфах про всесвітню повінь вода є руйнівною силою [277, с. 65]. Згідно з діалектичним законом єдності та боротьби протилежностей, з одного боку, вода є відтворювальною сутністю, з іншого, – руйнівною. Вода має не лише жіночу статеву приналежність. Вона як горизонтальна поверхня трактується жіночою сутністю, а як вертикальна поверхня (дощ) означає чоловічу сутність, ту, що запліднює [277, с. 65]. Як було виявлено шляхом історико-психологічної реконструкції, з метасимволом вода пов’язані міфологемні утворення з чоловічим первенем: Змій, Велес в іпостасі Водяника та жіночим первенем: Богиня-Мати, Мокоша. У народних віруваннях існує диференціація води на живу та мертву. Деякі джерела вказують, що жива вода містить чоловічий первень, мертва – жіночий [278, с. 94] .К. Юнг вважав, що вода символізує глибини колективного несвідомого [280]. У графічних зображеннях символу «долі» поширено зображення хвилястої горизонтальної лінії, що є типовою піктограмою зображення води (дод. В. 2, В. 5, В. 6, В. 7, В. 8). У двох роботах графічною реакцією на долю є човни (дод. В. 16). Ця метафора може свідчити про двошарове маскування несвідомого змісту, в якому «вода» символізується логічно-асоціативним образом човен. Човен можливо трактувати як спосіб пересування,  як метафору людини, яка прямує „рікою життя”, як певний зв’язок між різними метафізичними субстанціями, наприклад між світом живих та померлих (грецька символіка ріки Стікс). Показово, що у вербальній частині методики немає жодної асоціації «вода», що свідчить на користь припущення про глибинну сутність міфологеми «доля» як елемента, яким не завжди проявляється крізь цензурні обмеження свідомості, але у вербальній методиці зустрічається предметна асоціація «човен» (табл. 2.8.5).

У роботах № 50, 64 (дод. В. 6) зображено ламану лінію, що за виглядом нагадує кардіограму. Її можна трактувати як символічний момент протікання життя, доки функціонує серце. Зображення серця виявилось досить поширеним, що є символом життя та кохання (див. дод. В. 1, В. 18). Ламана лінія, крім того, ще означає лінійність, символізує різкі зміни, перепади в житті людини. Філософський підхід до сенсу буття відображають роботи № 100 (дод. В. 8) та №2 (дод. В. 22), в яких зображено спіраль як символ розгортання законів часу: постійне повернення, рух вперед та розвиток. Символічне зображення розвитку як руху вгору є поширеним елементом, що передається зображенням сходів, драбин, рейок (дод. В. 8). Серед різновидів зображення шляху зустрічаються комбіновані варіанти, в яких над дорогою стоять запитальні знаки (дод. В. 10), намальовано людей (дод. В. 1) чи вказано напрямок руху (дод. В. 7).

Зустрічаються зображення з розгалуженнями шляху (дод. В. 8, В. 28), що підкреслює можливість вибору. Цікавим є зображення в роботі № 65 (дод. В. 8): розгалуження сходиться в одній точці, що можна вважати екзистенційним проявом ідеї «ілюзії дійсного вибору», коли людині лише видається, що вона щось обирає, а насправді її життя визначене і неодмінно приводить до певного результату.

Часто зустрічаються роботи, в яких на слово-стимул «лінії на долоні» відреаговано вербально - словом «доля», а графічно зображено переплетені лінії (дод. В. 25.). Така реакція є спрощеним, буттєвим розумінням життя як незбагненої, заплутаної сутності. Своїм зовнішнім виглядом вони нагадують павутиння. Як було визначено в емпіричній частині дослідження (підрозділ 1.2.1), його символічне значення перебуває в одній смисловій площині з міфологемою «доля». Павутиння символізує зв’язок і тлінність матерії з одного боку, і творення, спіральне розкручування буття від центру до периферії, з іншого [278, с. 363]. За своєю побудовою воно є спіралевидним, що узгоджується з піктограмами розглянутими вище.

Оригінальним і глибинним проявом традиційної картини світу є зображення людини за принципом побудови сварги (дод. В. 12), яка, у свою чергу, є глибинним буттєвим символом, що сягає архаїчного періоду.

Перетин двох променів (горизонтального і вертикального) утворює ще один прадавній символ – хрест. Його значення тлумачать як точку перетину вертикальної лінії (символу поєднання верхнього і нижнього світів) з горизонтальною лінією (символом землі). Це поєднання означає матеріальний світ, що має чотири сторони, чотири стихії. У християнстві хрест означає страждання, яке несе людині земний світ [22, с. 25]. Тому появу його в графічних зображеннях символів «долі» (дод В. 11) можна трактувати як символічне зображення життя людини на землі, в матеріальному світі. У роботі № 25 хрест замкнено в коло, що поєднує два символи – матеріальне земне життя та нескінченість. У роботі № 42 (дод. В. 13) зображено птаха, а у графі вербальних символів підписано: «Голуб». Ця птаха, як і хрест, є одним з християнських символів, що підтверджує результати першої частини емпіричного дослідження і вказує на правильність припущення про зв’язок міфологеми «доля» з третім шаром міфологемних утворень (міфологемні утворення періоду релігійного синтезу (табл. 1.3)).

Цікавим з точку зору символізму є малюнок ока в роботі № 18 (дод. В. 13). Воно відображає уявлення про «око, що все бачить» і належить до найдревніших міфів про першопричину світу.

Зображення кола в «чистому» вигляді не зустрічається. Його домальовують «сонечком» (дод. В. 4), «ворожильними кулями» (дод. В. 17), «серцем» (в основі якого два півкола (дод. В. 1, В. 16, В. 18 )), «питальним знаком» (одне півколо (дод. В. 10)), квіткою (пелюстки якої мають вигляд кола (дод. В. 1)), або паляницею, що також має півколо в основі малюнка (дод. В. 23). Така тенденція є маскуванням несвідомих змістів. Чим більша кількість деталей домальовується, тим значнішим є вплив захисних механізмів. За своєю сутністю коло має глибинний символічний зміст. Воно відноситься до первісних символічних зображень образу світу [169, с. 176]. Поява його серед реакцій на слово–стимул «доля» свідчить про глибинність та важливість міфологеми «доля» в структурі традиційної картини світу сучасної людини.

Серед різновидів зображень зустрічаємо трикутник (дод. В. 3), що символізує творчу чоловічу силу, силу Бога, триєдність у момент творення світу. Перевернутий трикутник – знак жіночого первеню, плодючості. Перетин двох трикутників утворює «Зірку Давида», що в іудействі вважається захистом від «злих сил» [22, с. 36], [278, с. 496] і має сакральний сенс. Зображення зірки, що також зустрічається в одній з робіт (дод. В. 16), може символізувати надію або шлях, напрямок руху, що відображено у словах: „полярна зірка”, „зірка, що вказує дорогу”. За допомогою зірок люди намагаються інтерпретувати долю, вони є певним уособленням надій [278, с. 182]. Існують уявлення, що кожна людина має свою зірку, яка запалюється з народженням і гасне з її смертю. Це уявлення відображене в біблейській легенді про народження Ісуса: саме побачивши нову зірку на небі, волхви довідались, що народився Спаситель, і та ж зірка привела їх до нього.

Серед простих зображень має місце квадрат (дод. В. 9, В. 13, В. 15, В. 19, В. 21), що є символом матеріального світу [22, с. 37]. О. Найден ототожнює квадрат з ідеєю кола, досліджуючи символіку ромбу (модифікованого квадрату) в контексті вивчення орнаментики, він приходить до висновку, що ромб – на сакральному космогонічному рівні символізує богів. Його зображення на віконницях та серцях дерев’яних фігурок-ідолів виконує функцію оберегу [169, с. 176-180]. Спрощення символів та опредметнення їх у прості геометричні фігури, що збереглися в орнаментах і виявляють себе у сучасних формах зображувальної творчості, мають первісний сакральний сенс [168, с. 10]. У роботі № 80 у квадраті зображено людину (дод. В. 21). Це можна тлумачити як включення людини в матеріальний світ. Його чотири сторони означають сторони світу, чотири стихії, в філософії - чотири першоелементи буття [22, с. 37]. В одній з робіт (дод. 13) як символ «долі» зображено кінопроектор, що складається з двох квадратних елементів, – корпусу та екрану, на який спрямовано зображення. Ця піктограма є прикладом поєднання архаїчних значень з сучасними.

Накладання індустріальних символів яскраво проявляється в роботах
№ 9, 72 (дод. В. 9), в яких намальовано медаль та фотоальбом. Як спрощення, з одного боку, і захисна тенденція, з іншого, сприймаються зображення ворожильних карт на слово–стимул «ворожка» (дод. В. 19), рук на слово–стимул «долоня» (дод. В. 29), ниток на слово–стимул «нитка», короваїв на слово–стимул «коровай» і таке інше. Таке явище можна пояснювати не однозначно, зокрема як небажання досліджуваних розкриватися, як вибір найпростішого шляху з одного боку та як захисний механізм з іншого.

Як доведено К. Юнгом, графічне зображення є більш відкритим шляхом до глибин несвідомого, бо воно менше цензорується свідомістю особистості. Можна стверджувати, що графічні реакції є глибшими за словесні, і відображають шари архаїчної свідомості людини. Ґрунтуючись на поясненнях їхнього значення, можна підсумувати, що міфологема «доля» традиційної картини світу сучасної людини перебуває в одному семантичному полі з міфічними уявленнями про першопричину всесвіту та архаїчними уявленнями людства.