Розділ4.2.1 Дисертації «Міфологеми як чинник формування традиційної картини світу». Скуловатова О.В.

Головна → Дисертація → Розділ 4.2.1

4.2. Міфологема «доля» як один з базових чинників традиційної картини світу людини

4.2.1. Аналіз результатів анкети.

«Сирі» данні, отримані в результаті анкетування, як уже зазначалось, було внесено в чотири інтерпретаційні таблиці, що відображають кількісний показник рівня традиційності поглядів досліджуваних, їхні цінності та особистісні настанови, свідоме визначення поняття «доля» і свідоме ставлення до феномена долі, що ілюструють вибірку та дозволяють осмислити отримані показники інших методик. Перші інтерпретаційні таблиці  (див. дод. Г. 3.1) ілюструють вибірку та показник рівня традиційності поглядів досліджуваних з двох регіонів - Чернігівщини та Київщини. Середній показник традиційності поглядів досліджуваних вираховувався за наступною формулою: сума показників традиційності поглядів кожного досліджуваного поділена на загальну кількість учасників дослідження. У результаті показник по Київщині - 2,98 та 3,02 - по Чернігівщині. Загальний показник по вибірці склав три цілих. Як зазначалося у попередньому розділі, «сирі» бали було розподілено за п’ятибальною шкалою оцінювання, що дозволило дійти висновку - вибірка складалася з типових представників сучасного суспільства. Максимальну кількість балів – «5» отримали 9% респондентів, «4» бали отримали 10% респондентів, «2» бали - 19% респондентів і «1» бал - 10% респондентів, всі інші – 52% осіб отримали середню кількість балів. Наведена діаграма ілюструє співвідношення кількості осіб у вибірці (другий рядок) та кількісні показники рівня традиційності у вибірках.

Майже вся вибірка складалась з українців за самовизначенням, лише четверо вважали себе росіянами, а у двох - один з батьків росіянин, тому умову дослідження традиційної картини світу, в межах певної (української) спільноти, можна вважати дотриманою. Різниця показників між рівнями традиційності поглядів досліджуваних двох залучених регіонів, як видно з мал. 4.1., не мають значної розбіжності. Хоча простежується тенденція до зменшення показника на Київщині, внаслідок того, що більшість опитаних з цієї вибірки були киянами. У цьому виявляється негативний вплив урбанізації на збереження традицій. Чернігівщина та Київщина – це сусідні регіони, вони мають багато спільного, гіпотетично, порівняння їх з сусідніми східними чи західними областями, могли б мати значні розбіжності, та оскільки таке порівняння рівнів традиційності регіонів не ставилось за мету дослідження, можна підсумувати, що вибірка є цілісною, типізованою та подальшого розгляду за окремими частинами не потребує.

Друга інтерпретаційна таблиця відображає результати анкети за показником «Цінності та особистісні настанови досліджуваних». Основна кількість досліджуваних (80%) відповіла, що найкраще відпочиває в атмосфері спокою, розслаблення, під тиху музику або з друзями в гарній компанії. Приблизно половина досліджуваних відпочивають вдома, а половина надає перевагу відпочинку на природі. Серед прагнень молоді домінують професійні та самореалізації. Музичні смаки мають широкий діапазон. Відповіді на запитання інтерпретаційної таблиці не виявили цікавих для дослідження даних і окремого наукового значення не мають. Головною їхньою метою було - налаштувати досліджуваних на позитивний лад, пригадати улюблені заняття, пісні, стимулювати до розкриття й актуалізації своїх родинних цінностей і настанов.

В інтерпретаційній таблиці «Відображення свідомої позиції досліджуваних стосовно чинників, що визначають їхнє життя» (див. дод.
Г. 3.2), числові показники вираховувались за такою формулою: загальну суму балів по кожному чиннику ділили на кількість досліджуваних. Були отримані такі числові показники: чинник «Власне рішення» - показник складає 8,28; чинник «Рішення інших» - 1,70; чинник «Випадок» - 2,94; чинник «Доля» - 2,85; «Фатум – 0,95; «Релігійні переконання» – 3.

Отримані дані відтворено в коловій діаграмі, на якій унаочнено, що провідним у свідомому визначенні домінуючих чинників життя є - «Власне рішення». Досліджувані беруть на себе відповідальність за події свого життя. Кількість досліджуваних, що визначають провідним чинником «Власне рішення» (під провідним чинником розуміємо той, якому досліджуваний надав найбільшу кількість балів), складає 75% від загальної кількості осіб охоплених дослідженням. За чинником «Рішення інших» один досліджуваний дав найбільшу кількість балів; чинник «Випадок» як провідний визначили 5%, чинник «Доля» переважає серед 7%, чинник «Фатум» визначив - 1% опитаних; чинник «Релігійні переконання» є провідним у 7%.

Отримані кількісні показники свідчать, що найчастіше люди свідомо обирають позицію «Власний вибір», як результат виховання в родині та школі, де з дитинства їх переконували та готували до того, що людина має брати на себе відповідальність за своє життя та вчинки. Приблизно однакова кількість досліджуваних вважає, що головним моментом, що визначає їхнє життя, є випадок, доля, «Божественне втручання».

Кореляційний аналіз показав (див. дод. Г. 2), що кількісні показники за чинником «Власне рішення» мають негативну кореляцію (1,19) з показниками «Соціально-бажаної поведінки» (Тест–опитувальник батьківського ставлення). Діаграма (мал. 4.3) унаочнює, що бали за шкалою «Соціальної бажаності поведінки» прямо пропорційні балам, отриманим досліджуваними по шкалі «Власне рішення». Отримані результати демонструють, що люди які шукають схвалення оточуючих є залежними, а відповідно мають проблеми у прийнятті власних рішень, вони намагаються виконувати приписи, поради і рекомендації інших прагнучі реалізувати потребу в соціальній підтримці та схваленні.

«Релігійні переконання» мають позитивну кореляцію (0,23) з показником традиційності, з чого можна зробити висновок про традиційність як існуючий в певному ментальному просторі ґрунт для формування релігійності. Вирахувано високий негативний коефіцієнт кореляції (0,39) шкал «Релігійні переконання» та «Випадок» і шкал «Релігійні переконання» та «Фатум» (0,27). Цей зв’язок обумовлений релігійною доктриною, яка передбачає домінування Вищої сили, над іншими факторами життя, до яких відносяться як випадок так і фатум.

Показник традиційності корелює (0,24) з показником по шкалі «Маленький невдаха». Ймовірно припустити, що люди залежні в своїй поведінці від сімейного оточення і які мають проблеми з адоптацією до нього, намагаються дотримувати традицій та не порушувати уставлені норми, бажаючи таким чином виправдати свою «некомпетентність та інфантильність», але цей висновок потребує глибшого вивчення проблеми.

Високою є негативна кореляція (0,27) показників «Випадок» та «Фатум», що свідчить про семантичну відмінність сенсів, що закладаються в ці поняття. Фатум розуміється як глобальний життєвизначаючий чинник, а випадок, в свою чергу, як повсякденна звичайна подія.

Негативна кореляція (0,25) між показниками за позицією «Випадок» та показниками за шкалою «Сфера досягнень» (див. мал. 4.4.) пояснюється тим, що особи які сподіваються на випадок як визначальний чинник свого життя, мають низьку реалізованість і відповідно досягли незначних результатів (або трактують їх як незначні) в діяльності, знаходячись в залежності від випадкових фактів та обставин. Низькі показники сфери досягнень, можливо, свідчать про настанову досліджуваних «очікування випадку», що якимось чином може вирішити проблеми, або дати шанс на успіх.

Кореляцій між визначенням випадку як чинника життя (він означає поверхневий рівень прояву зумовленості подій життя) та усвідомленням долі як чинника життя - немає. Це ще раз підтверджує припущення про важливість та глибинність міфологеми «доля» як складноорганізованого структурного компонента традиційної картини світу людини, що не проявляється на рівні буденної свідомості. Тому кількість досліджуваних, які визначають як провідний чинник долю є незначною.

Показник за шкалою «Фатум» має позитивну кореляцію з показником за шкалою «Рішення інших» (0,22) та негативну - з показником «Власне рішення» (0,21), що означає – особи які намагаються перекласти відповідальність за прийняття рішень на інших відповідно, знімаючи з себе відповідальність, вважають життя невідворотнім, зумовленим процесом, що зменшує роль їхнього особистого внеску в процес його проістікання.

Показники за шкалою «доля» мають негативну кореляцію (0,21) з показниками за шкалою «власне рішення». Підґрунтя цієї взаємозалежності закладено в життєвих настановах людини, керуючись якими вона або приймає відповідальність за своє життя на себе, або покладає її на зовнішні чинники, але, необхідно зауважити, що доля є особистісним конструктом свідомості, що опредметнюється в традиційних уявленнях.

Показовою є відсутність кореляції між кількісним показником рівня традиційності поглядів досліджуваних та їхньою свідомою позицією відносно концепту «доля». Це пояснюється тим, що, як уже зазначалося, доля є раннім глибинним утворенням, тому на її існування не впливають сучасні суспільні тенденції ставлення до традицій.

З метою уточнення особистісного вибору визначень поняття «доля» відповіді на питання 17 анкети було виокремлено в інтерпретаційну таблицю (див. дод. Г. 3.2). На їхній основі створено діаграму (див. мал. 4.5). З отриманих даних випливає, що доля найчастіше презентується в свідомості сучасної людини в її фаталістичному значенні, як щось невідворотне, передане батьками (214 балів). Також часто визначають її динамічний характер і вживають як синонім до поняття «життєвий шлях» (173 бали), що співвідноситься з результатами асоціативного есперименту, в якому «життя» та «життєвий шлях» є найчастіше вживаними асоціаціями із словом-стимулом «доля». Підтверджують ці дані й графічні зображення, в яких доля ілюструється як дорога, шлях, лінія, людина на дорозі (дод. В. 5, В. 6, В. 7, В. 8, В. 27, В. 28).

На третьому місці - визначення поняття «доля» як загальної тенденції, тобто талану, щастя, нещастя, безталання, визначеного плину подій (146 балів). Показово, що мінімальну кількість балів отримало визначення долі як міфологічного елементу, чи забобону (13 балів). Це підтверджує припущення, що сучасна людина глибоко переконана в закономірності протікання життя. Аналіз отриманих даних демонструє розбіжність: з одного боку, більшість досліджуваних обирає позицію особистісної відповідальності: «Власне рішення», (що видно з мал. 4.2.), а з іншого, лише один з опитаних поставив на перше місце визначення долі як міфологічного елементу. Це підтвердило припущення, що міфологема «доля», яка ґрунтується на глибинній вірі в закономірності перебігу життя, в історичному плині розвитку культури, набувши інших сенсоформ, не втратила свого екзистенційного значення для життя сучасної людини. Ця дилема розв’язується як що припустити, що людина свідомо намагається брати відповідальність на себе, діючи за схемами, які їй було прищеплено з дитинства, але, з іншого боку, вона сприймає світ крізь призму традиційної картину світу, що містить міфологеми. Для того, щоб зберегти гармонію з навколишнім світом, вона мусить мислити двошарово, при цьому перший шар складають матеріалістичні уявлення, привиті вихованням і соціальними настановами, а другий, більш глибинний, успадковується, утворюючи явище традиційної картини світу.

Показовим є факт, що в жодній з відповідей поняття «доля» не визначалося як нещастя або безталання. Асоціативний есперимент не виявив асоціацій відкрито негативного змісту, на зразок: лихо, біда, горе та інші. Зустрічається асоціація «смерть», що відірвана від контексту даного дослідження викликає тривожні переживання та широкий спектр емоцій. Але вона втрачає суто негативне забарвлення в контексті розуміння долі як послідовного й закономірного перебігу подій замкненого циклу «народження – розквітання – старіння – смерть», що відповідає розглянутим у попередньому розділі складним міфологемним структурам. Виявлено асоціації, що носять характер тривоги (приреченість, неминучість, невпевненість, страждання). Їхня поява пояснюється в рамках здійсненої історико-психологічної реконструкції ґенези міфологеми «доля». Отримані результати доводять, що доля часто визначається досліджуваними як майбутнє. Уявлення про нього вміщує кілька сенсових шарів - очікування щастя, нових вражень, цікавість, радість (серед асоціацій на слово–стимул «доля» четверте місце належить асоціації «щастя»), містить тривожність та невпевненість пов’язані з невідомістю і невизначеністю прийдешнього.

Можна дійти висновку, що опитування виконало своє першочергове завдання, спрямоване на підготовку досліджуваних до сприйняття завдань асоціативного есперименту. Це створило широкі можливості для інтерпретації результатів, висвітливши загальний рівень традиційності середовища досліджуваних, і дозволило визначити вибірку як типову для сучасного суспільства. Також вона виявила свідоме ставлення досліджуваних до поняття «доля», що має позитивне забарвлення й сприймається в фаталістичному ключі. Результати анкетування підтверджуються результатами асоціативного експерименту.