Психологія: лекції, семінари,
практичні, сценарії тренінгів

пошук по сайту
ось
Вхід

Висновки до Дисертації «Міфологеми як чинник формування традиційної картини світу». Скуловатова О.В.

ГоловнаДисертаціяВисновки

ВИСНОВКИ

 

  1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми міфологем як чинників формування традиційної картини світу людини, що виявляється в психологічному аналізі сутності міфологем, зокрема міфологеми «доля» традиційної картини світу людини. Здійснений аналіз крім наукової новизни має прикладне значення для консультаційної діяльності практичних психологів, спрямованої на розв’язання екзистенційних проблем людини. Аналіз наукової літератури виявив, що на сучасному етапі розвитку психології проблема існування та впливу на життя людини міфологічних чинників традиційної картини світу є недостатньо розробленою, що пов’язано перш за все зі складністю та багатогранністю проблеми, варіабельністю понятійного апарату та відсутністю однозначних методів дослідження.
  2. З’ясовано, що міфологеми є складними психологічними структурами традиційної картини світу людини. Потреба в них зумовлена тим, що вони відображають загальнолюдські сенси в індивідуальній свідомості людини. Вони постійно виявляються в буденному житті: в мові, віруваннях, прикметах, етнопедагогічних настановах, художній та поетичній творчості, поведінці людини, в жестах та неусвідомлюваних обрядодіях. Використовуючи загальнонаукові теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення теоретичних праць з досліджуваної проблеми, систематизації, наукової інтерпретації, історико-психологічної реконструкції фактичного матеріалу, який містить мистецтво, література, фольклор); емпіричні (анкетування, опитування (Опитувальник рівня суб’єктивного контролю, Опитувальник виявлення здатності до співпереживання, Тест–опитувальник батьківського ставлення), асоціативний експеримент); метод групування; методи статистичного опрацювання даних.
  3.  Традиційна картина світу людини є структурним утворенням її свідомості, має динамічний характер і відбиває уявлення про світ та ставлення до нього. Процес формування традиційної картини світу людини відбувається під впливом різноманітних чинників, таких як соціальне середовище, місцевість де живе людина, традиційні уявлення, національність, релігійна належність, хронотоп, батьківські настанови, релігійні переконання та, зокрема, міфологеми. Міфологеми, поряд з іншими чинниками формування традиційної картини світу, актуалізуючись у свідомості людини, сприймаються і переживаються нею впродовж життя як аксіологічні настановлення, інформаційно-проективні спонуки, світо визначаючі орієнтири. Внаслідок цього, в процесі переосмислення сприйнятої інформації, корегується традиційна картина світу.
  4. Зважаючи на глибинність психологічного змісту міфологічного матеріалу, вагомість та значимість міфологеми «доля», дозволила вичленити її як окремий об’єкт дослідження. У роботі зокрема стверджується, що міфологема «доля» є одним з базових конструктів традиційної картини світу людини. Вона виконує низку психологічних функцій: захисту від екзистенційних тривог (відчуття невизначеності, втрати життєвого сенсу, смерті, самотності), підтримки ілюзії «керованості життя», пояснення причин та закономірностей подій, раціоналізації, стабілізації, зменшення психічної напруги переживання відчуття провини та відповідальності, проектування майбутнього.
  5. Психологічна інтерпретація та аналіз фольклорних джерел, творів художньої літератури і наукових праць вчених-етнологів дозволили простежити еволюцію міфологемного конструкту «доля» від раннього періоду побутування світоглядно–віросповідних вчень до сьогодення. Це виявилось можливим завдяки специфічності процесу розвитку свідомості, що породжує ускладнення архетипових образів - вони розкладаються та породжують інші образи, трансформуються, змінюють риси, об’єднуються і «народна пам’ять» зберігає всі ці трансформації як окремі самодостатні одиниці.
  6. Вивчено механізм актуалізації міфологем у традиційній картині світу людини. Він реалізовується трьома шляхами: перший з них передбачає, що з колективного несвідомого, за допомогою умовного символу-знаку, інтеріоризованого людиною з навколишнього світу, актуалізується міфологема, яку, переживаючи індивідуально, вона вводить до структури традиційної картини світу; другий реалізується шляхом етнізації - у своїй життєдіяльності людина інтеріоризує сформовані суспільством міфологеми, які внаслідок переживання постають чинником її традиційної картини світу; останній передбачає, що міфологеми можуть з’являтися внаслідок самостійного переосмислення людиною законів та закономірностей існування світу, свого місця в ньому. Всі три механізми актуалізації міфологем у традиційній картині світу людини безпосередньо залежать від впливу факторів індивідуальності та суб’єктивності, що визначає процес сприйняття та втілюється в свідомості людини в безмежних формах переживання.
  7. З’ясовано, що первинні уявлення про долю існували в ранній період побутування світоглядно-віросповідних вчень. Розвиваючись та ускладнюючись, міфологема «доля» набула різноманітних значень, таких як частка загального блага, що регулюється суспільним розподілом, шлях, відведений у житті кожній людині, образ майбутнього чоловіка чи дружини, химерна міфічна істота в іпостасі дівчини чи хлопця, що може втрутитися в життя людини, проекція майбутнього, а найпізніше - психологічна характеристика особистості.
  8. У дослідженні стверджується зв'язок міфологеми «доля» з архаїчними уявленнями людства. Встановлено, що в сучасної людини найпростіше в свідомості актуалізуються міфологеми, доби релігійного синтезу світоглядно-віросповідних вчень.
  9. Здійснене емпіричне дослідження доводить, що міфологема «доля» в свідомості людини має передусім об’єктивуюче-опредметнююче спрямування, що виражається в образах-символах успадкованих сучасником завдяки складним механізмам етнокультурних трансакцій та традиціоналізуючим впливам. Вона ґрунтується на дуальному протиріччі між приреченістю і свободою вибору, постає специфічним переживанням часу.

Перспектива подальшого дослідження проблеми полягає в поглибленому психологічному аналізі архаїчного змісту буденної свідомості людини та в створенні на його засадах нових засобів психодіагностики.

← Попередній розділ

Наступний розділ →

...

Всі права захищено. Копіювання матеріалів дозволяється лише із вказанням авторства та посиланням на першоджерело.
Copyright MyCorp © 2018