Психологія: лекції, семінари,
практичні, сценарії тренінгів

пошук по сайту
ось
Вхід

Вступ до Дисертації «Міфологеми як чинник формування традиційної картини світу» - Скуловатова О.В.

ГоловнаДисертаціяВступ

Новітні наукові досягнення, узагальнені та осмислені психологією, акцентують на пріоритетності раціонального розуму перед чуттєвою реальністю. Обсяг наукових знань про людину стрімко зростає, проте зміни в особистісних уявленнях відбуваються значно повільніше. Вони простежуються в настановах, моральних імперативах, стилях мислення. Міфологічні уявлення актуалізуються в свідомості людини і впливають на становлення традиційної картини світу. У цьому контексті особливого значення набуває дослідження міфологем як чинника її формування. Аналіз наукових праць, присвячених проблемі міфу (В. Базильова, А. Байбурина, Я. Голосовкера, М. Еліаде, Е. Кассирера, О. Лосєва, Ю. Лотмана, Е. Мелетинського, О. Потебні, В. Топорова, К. Юнга та інших), дає підстави визначити міфологеми як специфічні утворення психіки, що актуалізуються в свідомості людини; індивідуалізований прояв міфологічних суспільних уявлень, що набув особистісного значення.

У структурі емоційно-вольової сфери людини помітне місце посідають переживання екзистенційних проблем: тривоги, відчаю, невпевненості в майбутньому, зневіри, невизначеності життєвих ситуацій, швидкоплинності і незворотності часу, страху неминучості смерті, втрати життєвого сенсу існування, що є психотравмуючим чинником. Одним із психологічних прийомів розв’язання цих буттєвих проблем є проективна діяльність людини, що раціоналізує прийдешнє, стверджує віру в можливість втілити свої життєві стратегії, узгоджує і впорядковує картину світу, зменшує відчуття тривоги і нівелює страх смерті. Істотного значення для здійснення проективної діяльності набуває міфологема «доля» як чинник, що може забезпечувати оптимізацію психічних станів. Тому вивчення та аналіз міфологем, зокрема міфологеми «доля», є потенційно новим методом реалізації консультативних завдань практичних психологів, спрямованих на розв’язання екзистенційних проблем людини.

Актуальність дослідження зумовлена зростаючою кількістю екзистенційних проблем, що спричиняються як внутрішніми психічними детермінантами, так і зовнішньою нестабільною економічною та соціально-політичною ситуацією в Україні. Незначна кількість робіт з проблеми формування міфологічного шару свідомості, недостатня розробленість її теоретичних і практичних аспектів, пов’язана, перш за все, зі складністю та багатогранністю цього питання, варіабельністю понятійного апарату та відсутністю однозначних методів вивчення, визначили вибір теми дисертаційного дослідження: «Міфологеми як чинник формування традиційної картини світу людини».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планової тематики лабораторії історії психології ім. В. А. Роменця Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України “Джерела формування та історія утвердження предметної галузі української психології” (держреєстраційний номер 0104U000505). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України (протокол № 1 від 31 січня 2005 року) та бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 24 травня 2005 року).

Мета дослідження - з’ясувати психологічну сутність міфологем, зокрема міфологеми «доля», як чинника формування традиційної картини світу людини.

Відповідно до мети визначено такі завдання:

  1. Сформулювати та розкрити теоретико-методологічні засади дослідження міфологем як чинника формування традиційної картини світу людини.
  2. Здійснити психологічний аналіз міфологеми «доля».
  3. Розробити програму та визначити методи емпіричного дослідження міфологеми «доля».
  4. Здійснити емпіричне дослідження психосемантики міфологеми «доля» у традиційній картині світу сучасної людини.

Об’єкт дослідження – психологічна сутність міфологем, зокрема міфологеми «доля».

Предмет дослідження -  міфологеми як чинник формування традиційної картини світу людини.

Відповідно до мети та предмету дослідження висунуто основні гіпотези, що зводиться до тверджень:

  1. міфологеми як чинник формування традиційної картини світу людини є психічною реальністю, що детермінує поведінку та впливає на зміст свідомості сучасної людини;
  2. міфологема «доля» - базовий конструкт традиційної картини світу людини, що уможливлює процес розв’язання екзистенційних проблем.

Методологічною основою дослідження є: принципи історизму, концепції розвитку особистості (О. Асмолов, Л. Божович, Ф. Василюк,
Л. Виготський, Н. Каліна, С. Максименко, Р. Мей, С. Рубінштейн,
Н. Тимощук, З. Фройд, К. Юнг); положення і принципи гуманітарних наук
(В. Базильов, М. Бахтін, О. Лосєв, О. Лурія; В. Роменець, К. Ясперс); теоретичні підходи до природи міфу та його співвідношення з реальністю
(С. Аверінцев, М. Бахтін, Л. Бенаус, Я. Голосовкер, М. Еліаде, Е. Кассирер,
Л. Леві-Брюль, К. Леві-Строс, О. Лобок, Ю. Лотман, М. Мамардашвілі,
Е. Мелетинський, В. Топоров та інші); психосемантичний підхід до дослідження образу світу особистості (О. Артем’єва, В. Петренко, В. Сєркін,
О. Шмельов), концепції етнопсихологічних та історико-психологічних досліджень (М. Барретт, В. Борисенко, Г. Гачев, М. Гримич, Л. Губернюк,
Б. Душков, В. Куєвда, О. Лозова, В. Москалець, М. Пірен, М. Ярошевський).

Для вирішення поставлених завдань застосовано комплекс методів теоретичного (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення теоретичних та експериментальних розробок досліджуваної проблеми у науковій літературі, систематизація, наукова інтерпретація, історико-психологічний аналіз) та емпіричного: дослідження. Емпіричне дослідження міфологеми «доля» здійснювалось у рамках психосемантичного підходу методом асоціативного експерименту. Традиційна картина світу досліджуваних та їхня ціннісно-сенсова сфера вивчались за допомогою розробленої нами анкети. Дані, отримані при аналізі результатів: «Опитувальника рівня суб’єктивного контролю» (шкали «Інтернальності в галузі невдач» та «Інтернальності в галузі досягнень»), «Опитувальника виявлення здатності до співпереживання» та «Тесту–опитувальника батьківського ставлення» надали можливість виявити роль концепту «долі» в житті людини, рівень емпатії та особливості стосунків у родині.

Отримані дані піддавалися кількісному аналізу та якісній інтерпретації методами групування даних та контент-аналізу з подальшим їх змістовним узагальненням. Статистичне оброблення даних та графічна презентація результатів, здійснювались за допомогою персонального комп’ютера на базі пакету статистичних програм SPSS 13.

Організація і база дослідження. Дослідження здійснювалось впродовж 2004 - 2007 рр. в Київській та Чернігівській областях. У дослідженні брало участь 210 осіб віком від 16 до 48 років, серед яких по Київщині кількість досліджуваних становила: 25 осіб віком від 16 до 20 років, 25 осіб - від 20 до 30 років та 55 осіб старших 30 років; по Чернігівщині - 24 особи - від 16 до 20 років, 21 особа - від 20 до 30 років та 60 осіб старших 30 років. Досліджувані віком від 16 до 20 років - це студенти вищих навчальних закладів міста Києва (Міжрегіональна академія управління персоналом, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна») та міста Прилуки Чернігівської області (Прилуцький професійний ліцей Чернігівської області). Люди старшого віку були залучені до дослідження через мережу Інтернет, зі застосуванням статистичного методу «снігової кулі». В цілому вибірка складалась з 210 осіб.

Наукова новизна дослідження. Вперше здійснено історико-психологічний аналіз ґенези міфологеми «доля», який доводить її буттєве значення як філогенетичної проекції архаїчних джерел ціннісно-світоглядних уявлень. Відстежено процес актуалізації міфологем: шляхом етнізації, з колективного несвідомого та шляхом самостійного осягнення людиною філософсько-психологічних засад буттєвої реальності, що визначає особливості її сприйняття та втілюється в свідомості в безмежних формах переживання. З’ясовано психологічну роль долі, передусім об’єктивуюче-опредметнюючого спрямування, що виражається в образах-символах успадкованих сучасниками завдяки складним механізмам етнокультурних трансакцій та традиціоналізуючим впливам.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в новому тлумаченні психологічної сутності та змісту міфологем, зокрема міфологеми «доля», в структурі традиційної картини світу людини. Сформульовано нові теоретико-концептуальні положення про психологічні функції міфологеми «доля»: захист від екзистенційних тривог (невизначеності, втрати життєвого сенсу, смерті, самотності), підтримка ілюзії «керованості та прогнозованості життя», пояснення причин та закономірностей подій, раціоналізація, стабілізація, зменшення психічної напруги переживання відчуття провини та відповідальності, проектування майбутнього.

Практичне значення одержаних результатів. Апробовано метод асоціативного експеременту для вивчення змісту міфологем, істотно доповнено його завдання графічними засобами вираження асоціацій, що значно поглиблює осмислення проблеми та можливості її дослідження. Результати дисертації можуть бути використані практичними психологами з метою надання психологічної допомоги особам при розв’язанні їхніх екзистенційних проблем, під час написання навчальних курсів із загальної та етнічної психології для студентів вищих навчальних закладів, навчальних посібників, а також у практичній роботі викладачів.

Надійність та вірогідність одержаних результатів забезпечується використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дослідження, ґрунтовними теоретико-методологічними засадами, органічними і узгодженими посиланнями на наукову літературу, забезпеченням цілісності й системності здійсненого аналізу, поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних емпіричних даних, статистичним опрацюванням даних за допомогою методів математичної статистики з використанням пакету SPSS.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і були схвалені на Восьмій міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми навчання і виховання дітей з особливими потребами» (Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Духовна культура як домінанта українського життєтворення» (Київ, 2005), Третій всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах" (Київ, 2008), Четвертій всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах" (Київ, 2009) та на засіданнях лабораторії історії психології Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України.

Зміст та результати роботи відображено в 10 наукових публікаціях, із них 4 - у фахових виданнях, включених до списку, затвердженого
ВАК України.

Результати дослідження впроваджено в навчальному курсі з психології в Київському хореографічному коледжі (довідка № 18(180) від 02.10.2007 р.)

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 175 сторінках. Повний обсяг дисертації - 265 сторінок. Дисертація містить 5 таблиць, що розміщуються на 5 сторінках, 11 рисунків (11 сторінок) та 4 додатки (62 сторінки). Список використаних джерел налічує 287 найменувань.

← Автореферат

Наступний розділ →

...

Всі права захищено. Копіювання матеріалів дозволяється лише із вказанням авторства та посиланням на першоджерело.
Copyright MyCorp © 2018