Розділ4.1.2 Дисертації «Міфологеми як чинник формування традиційної картини світу». Скуловатова О.В.

Головна → Дисертація → Розділ 4.1.2

4.1.2. Послідовність опрацювання результатів асоціативного експеременту.

Психосемантичний метод надає широкі можливості для проведення якісного аналізу. Реакції досліджуваних є певним „зрізом” картини світу в семантичному полі поняття «доля». З метою систематизації отриманих результатів було створено загальну таблицю обрахунку (див. дод. Г. 3.3.1. ), в якій фіксувалися:

- частота реакції «доля» у відповідь на задані слова-стимули;

- слова, що викликають реакцію «доля» як відповідь на задані слова-стимули;

- слова, що є реакцією на слово-стимул «доля»;

- частота використання слів-реакцій на слово-стимул «доля» в поєднанні з іншими вербальними реакціями.

Кількісне опрацювання даних з використанням таблиці обрахунку (див. дод. Г. 3.3.3) виявило, що коефіцієнт частоти виникнення реакції «доля» дорівнює загальній кількості реакцій «доля», поділеній на загальну кількість учасників дослідження, і становить 1,25. Це засвідчує, що в середньому, кожен з досліджуваних один раз відповідав - «доля» та кожен четвертий двічі відповідав - «доля» на наведені слова-стимули. Цей аналіз є частотним розподілом. У дослідженні є відповіді, в яких відсутня реакція «доля», а також у яких ця реакція зустрічалась більше двох разів. Отримані показники, на наш погляд, дозволяють стверджувати значення та актуальність міфологеми «доля» для представників сучасного суспільства.

Наступним етапом став якісний аналіз асоціативних реакцій на слова–стимули. У психології не створено певної системи класифікації асоціацій, філологи поділяють їх на дев’ять типів:

1.1. Синтагматичні – містять оцінку і спільно із стимулом утворюють підрядне словосполучення: волосся довге.

1.2. Синтагматичні синтаксичні реакції: вуса стирчать, волосся в’ється.

2. Парадигматичні належать до одного граматичного класу із стимулом і відрізняються від нього не більше як за однією семантичною ознакою.

2.1. Категоріальні прагматичні реакції належать до того ж семантичного поля, що й стимул: голова – шия, груди – живіт.

2.2. Реакції, що належать до того ж семантичного поля, що й стимул, і є його синонімами: нігті – кігті.

2.3. Реакції властивості, що характеризують стимули: плечі – мужність, волосся – гребінець.

2.4. Реакції, в яких стимул є показником або однією з характерних ознак реакцій: вуса – чоловік, коса – дівчина.

2.5. Реакції-порівняння: ніс – картопля, зуби – кріль.

3. Тематичні реакції, що складають або можуть складати в наслідок граматичної зміни зі словом-стимулом словосполучення, а також ті, що можуть бути використані в тематично обмеженому контексті (реченні): руки матері, зуби – стоматолог.

4.Фонетичні реакції, в яких є співзвучність із стимулом: коса – оса, губи – труби.

5.Словотвірні.

5.1.Морфемно – словотвірні, побудовані  на поєднанні кореня слова-стимулу і реакції: шия – нашийник, руки – наручники.

5.2. Комбінаторного типу – слова-стимули, що створюють нове слово: голова – головоломка.

6. Граматичні: зуби – зуб (множина – однина).

7. Ремінісцентні (цитатні): п’ята – Ахилеса, капелюх – Д’Артаньяна.

8. Фразеологічного типу: шкіра та кості, лікті кусати.

9. Реакції - персоналії: вуса – Шевченко, ніс – Гоголь [242, с. 8 - 9].

Основну частину реакцій, досліджуваних на слова-стимули, становлять категоріальні прагматичні асоціації. Отримані реакції на слова–стимули мають широке сенсове поле і не вкладаються в стандартні межі визначення асоціацій, прийняті у філології. Це обмежує та нівелює психологічний зміст слів-реакцій, що виникають у досліджуваних в цьому семантичному полі. Тому отримані значення, методом групування, було розподілено на сенсові групи асоціацій (див. дод. Г. 3.3.4.): «Асоціації виражені за допомогою родинних цінностей» (жінка, людина, чоловік, діти, мати, одруження, шлюб, сім’я, родина та інш.), «Асоціації виражені за допомогою напрямку руху» (життя, життєвій шлях, плин подій, стежка, дорога, напрямок, «йти вперед» та інші), «Асоціації виражені за допомогою означень» (непередбачена, звивиста, лукава, сувора, незвична, нова та інш.), «Асоціації виражені за допомогою почуттів» (щастя, страждання, радість, щось приємне, успіх, невдача, удача, бажання, хвилювання та інші), «Асоціації виражені за допомогою фаталістичних понять» (рок, фатум, приреченість, неминучість, покора, справедливість, визначеність, невпевненість, везіння та покарання, хрест, щось дане від Бога, задані умови для розвитку), «Асоціації виражені як щось загадкове» (загадка, ворожіння, щось невідоме), «Асоціації виражені за допомогою часових характеристик» (майбутнє, старість, смерть, минуле, мить, початок і кінець, те, що буде), «Асоціації виражені за допомогою діяльності» (вибір, подія, дії), «Асоціації виражені за допомогою загальнолюдських цінностей» (перемога, праця, боротьба, досягнення цілей, труднощі, турбота, порозуміння, очікування, самостійність, сила, праця, справа, досягнення, навчання, рішучість, перепони, свобода, надія, усвідомленість, сенс та інші), «Асоціації виражені за допомогою інших понять» (човен, айсберг, зебра, парасолька, хмаринка, сонечко, зірка, космос, світло, всесвіт, різнобарв’я, чотири пори року, зелений шар, ворожка, картина, аванс, лінія, ламана лінія, частина, спадок, гени), «Асоціації релігійного змісту» (Бог, Божа воля, душа), «Асоціації виражені за допомогою присвійних понять» (у кожного своя, моя доля, залежить від людини, близьких, знайомих, народу). Між виділеними групами асоціацій було підраховано відсоткове співвідношення. Цей підрахунок показав, які з груп асоціацій найчастіше зустрічаються у реакціях досліджуваних на слово–стимул «доля».

Наступним етапом, що потребував окремого аналізу, була графічна частина психосемантичного методу. Зазначимо, що не всі досліджувані виконали це завдання. У деяких роботах слово–стимул «доля» не мало графічного зображення, хоча більшість слів–стимулів були намальовані. Кілька робіт не мали графічних ілюстрацій до двох-трьох останніх понять, що можна пояснити втомою та недостатньою вмотивованістю виконувати завдання, але, загалом, причини цього явища мають глибинний характер, що пов’язаний, перш за все, з проблемою деяких людей розуміти абстрактні поняття, оскільки у більшості робіт, що не містили малюнків на всі задані слова-стимули, не було графічних реакцій саме на поняття такого типу. Підтверджує цю думку й те, що в одній з робіт досліджуваний у квадратику для малюнка написав великими літерами «ДОЛЯ», тобто він не спромігся графічно виразити своє розуміння. Однак не можна виключати дії захисних механізмів, оскільки інші слова–стимули, у відповідях цього досліджуваного, відредаговано зображеннями, виключаючи слово-стимул «мама», що намальовано в квадраті, крім того, однією з асоціацій до слова «мама» є слово «доля»; попереднє слово–стимул «Богиня-Мати», відреаговано квадратом, в якому написано: «Ікона». Аналізуючи весь ряд малюнків стає зрозумілим, чому слово «мама» обведене в квадрат і «доля» далі написане, а не намальоване. В іншій роботі до слова–стимулу «доля» немає жодної асоціації, хоча всі інші слова відреаговані, але специфічним чином, з дуже утилітарним підходом до речей, наприклад, слово–стимул «хліб» відреаговується переліком сортів хліба із зазначенням ціни кожного, що зустрічається і в іншій роботі, що лежала поруч після того, як були зібрані експериментатором. У цьому випадку очевидна неохайність і утилітарний підхід, що маскує небажання досліджуваного «розкриватися» і виступає захисною реакцією.

Графічний аналіз здійснювався шляхом послідовного розподілу малюнків за складністю зображених елементів. Наприклад, у значній кількості робіт символом до слова-стимулу «доля» є лінія. Малюнки сортувалися за таким принципом: першою була пряма лінія, наступною - хвиляста, далі - паралельні лінії, спочатку прямі, далі - хвилясті, на останньому малюнку серії зображено людину на дорозі (див. дод. В. 5). Більшість малюнків можливо означити скоріше як піктограми, ніж як цілісні картинки [195, с. 132]. Звісно, не можна однозначно тлумачити графічний матеріал, бо він відображує складну й багатошарову площину внутрішнього світу людини, тому застосувавши метод групування, ми намагалися виявити загальні тенденції, що дуже яскраво виявилися в графічних зображеннях досліджуваних. Отже, психосемантичний підхід розкриває широкі можливості для вивчення традиційної картини світу людини, він потребує наукової розробки внаслідок своєї складності та багатомірності значень. Використання в його межах додаткового графічного завдання значно розширює значеневе поле проблеми, дозволяє ширше та глибше інтерпретувати дані та бачити всю різноманітність несвідомих тенденцій в досліджуваній проблемі.