Головна → Статті → Цей матеріал

Скуловатова О. В. Опис авторської методики «Карта аналізу зумовленості життєвого шляху особистості» / Скуловатова О.В. / Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Випуск 94. Том ІІ. Серія: Психологічні науки. – Чернігів 2011. – С. 170-174.

Скуловатова, О. В. Методика аналізу зумовленості життєвого шляху особистості / О. В. Скуловатова // Практична психологія та соціальна робота: Науково-практичний освітньо-методичний журнал. - 2011. - N 4. - С. 53-58.

Опис авторської методики «Карта аналізу зумовленості життєвого шляху особистості»

Скуловатова О.В.

Стаття розкриває суть та основні методологічні основи авторської методики індивідуальної психокорекційної роботи з клієнтом «Карта аналізу зумовленості життєвого шляху особистості». Вона є практичним втіленням результатів дослідження яке тривало протягом шести років. Посиланням до застосування даної методики є проблеми екзистенційно-життєтворчого характеру: самоусвідомлення людини, усвідомлення закономірності життєвих подій, пошук логіки та сенсу буття, переоцінка цінностей, рефлексія життєвого шляху, переживання вікових криз та побудова оптимальних життєвих стратегій.

Статья раскрывает суть и основные методологические основы авторской методики индивидуальной психокорекційної работы с клиентом "Карта анализа обусловленности жизненного пути личности". Она является практическим воплощением результатов исследования которое длилось на протяжении шести лет. Предпосылкой к применению данной методики являются проблемы екзистенцального характера: самосознание человека, понимание закономерности жизненных событий, поиск логики и смысла бытия, переоценка ценностей, рефлексия жизненного пути, переживание возростных кризисов и построение оптимальных жизненных стратегий.

Article reveals the essence and basic methodological foundations of the author's methods of individual psycho-corrective work with the client "Map analysis stipulation of life personality." It is a practical implementation of research results that lasted for six years. References to the application of this methodology is the problem of existential-life-giving nature: human consciousness, the awareness of patterns of life events, search logic and meaning of life, reassessment of values, a reflection of life, experience of age-related crises and construction of optimal living strategies.

У практичній роботі психологам доводиться час від часу взаємодіяти з клієнтами які звертаються з проблемами екзистенційного характеру. Такі запити вимагають системного підходу, детального поетапного вивчення проблеми та розробки стратегій їхнього переосмислення, переорієнтації та подолання.

Метою створення даної методики було систематизувати та структурувати процес індивідуальної консультаційної роботи з клієнтами, що переживають проблему пошуку закономірностей власного життя, переусвідомлення подій минулого, їхніх наслідків та побудови оптимальної життєвої стратегії.

Проблема вивчення життєвого шляху в психології була розглянута в роботах К. Абульханової-Славської Б. Ананьєва, Р. Асаджіолі, Ш. Блера,
Е. Еріксона, А. Маслоу, С. Рубінштейна П. Жане, К. Хорні та інших.

В сучасних дослідженнях не вгасає цікавість до проблеми життєвого шляху особистості [1], робляться спроби проаналізувати пласт свідомих і не свідомих особливостей особистості, що пов’язані з її життєвим шляхом [2], але дуже мало робіт, присвячених даній проблемі, які б мали практичне застосування у консультаційному процесі.

Методику «Карта аналізу зумовленості життєвого шляху особистості» побудовано на результатах дисертаційного дослідження [3], які демонструють, що всі події життя людини є зумовленими попередніми подіями, виборами та вчинками. Інакше кажучи людська доля є певним перебігом закономірностей, що випливають одна з одної, і саме ця зумовленість породжує шар уявлень міфологічного характеру.

Дана методика розроблена в рамках системного підходу і може бути віднесена до психобіографічних методів, з врахуванням кількох принципових відмінностей, які полягають в тому, що у психобіографічних методах події в основному констатуються, а не інтерпретуються клієнтом, також в них не відбувається пошук причинно-наслідкових зв’язків і останнє – у класичних психобіографічних методах не проектуються події майбутнього. Тобто психобіографічні методи носять в основному описово-діагностичний характер, даний же метод спрямований не скільки на діагностику, скільки на усвідомлення клієнтом власного життєвого шляху.

В своїй роботі «Невротична особистість нашого часу» К. Хорні писала, що між свободою вибору, що пропагується і фактичними обмеженнями існує суперечність, що призводить до невротичних станів: «Суспільство каже його члену, що він вільний, незалежний, може будувати своє життя у відповідності зі своєю вільною волею; "велика гра життя» відкрита для нього, і він може одержати те, що хоче, якщо він діяльний й енергійний. У дійсності ж для більшості людей всі ці можливості обмежені», людина обмежена батьками, матеріальним статусом, друзями обставинами, тобто фактами, що і складають зумовленість її життя [4].

В момент звернення по допомогу клієнт фактично неспроможний змінити обставин минулого і подій які вони спричинили, але він може переусвідомити їхнє значення, структурувати своє уявлення про них, зрозуміти логіку та закономірність їхнього протікання, звернути увагу на окремі події та збагнути їхнє значення, прийняти факти, самостійно робити висновки, зрозуміти можливі варіанти розгортання власного життєвого шляху, передбачити майбутні ускладнення і проектувати бажані події та на основі зробленої роботи будувати стратегію майбутнього. Як показала практика, у деяких випадках, такий аналіз демонструє клієнту згубність тої чи іншої форми його поведінки, примушує замислитись та вибрати більш прийнятні форми.

В основу методики покладено вікову періодизацію Л. С. Виготського та Д. Б. Ельконіна у якій використовується три критерії - соціальна ситуація розвитку, ведуча діяльність та центральне вікове новоутворення.

Заповнення «Карти» відбувається за участю психолога, який може давати пояснення, просити більш точно описати той чи інший факт, стимулювати до роботи. Процес заповнення не відбувається за один сеанс. Клієнт може пригадувати якісь факти, дописувати їх в таблицю, робити уточнення, знаходити зв’язки, закономірності. Після виконання заповнений бланк треба відкласти і запропонувати клієнту перечитати написане через кілька тижнів. Можливе повернення до методики і після більш тривалої перерви.

Інструкція до методики передбачає, що клієнт заповнює її у електронному або паперовому варіанті. Первинне заповнення допустимо і без участі психолога, але за умови, що в період роботи клієнт не переживає кризові стани і не має загострених проблем невротичної природи. Спочатку пропонується уважно читаючи кожну «умовну обставину» максимально її описати у другому стовпчику «життєві обставини». Після того як будуть заповнені всі «життєві обставини», відповідно віку клієнта, йому пропонується перейти до останнього стовпчика - «спричинені події», де він за допомогою психолога намагається віднайти закономірності розгортання власного життєвого шляху. По закінченню, під реальними подіями та наслідками клієнт хороводить лінію та робить спробу спрогнозувати майбутні «життєві обставини» та події які вони спричинять.

Трапляється, що клієнт відчуває ускладнення на якомусь з етапів роботи, або пункті плану, тоді цей момент треба пропустити і повернутись до нього пізніше. Трапляється також, що клієнт пригадує якісь речі після зустрічі, тоді він може їх записати, у будь-який зручний час. Психолог повинен бути готовий до супротиву, що може з’явитись під час заповнення карти, зазвичай він виникає там, де є проблемні зони і може слугувати сигналом для опрацювання. Дана методика не є стандартним методом застосування якого дає стовідсотковий результат – це скоріше схема, напрям роботи, який можна використати для збільшення ефективності зустрічей.

Після заповнення клієнту можуть бути задані рефлексивні запитання на зразок: чи з охотою ви взялись до цієї роботи; які думки виникали під час виконання завдання; з чим було складно працювати; які питання викликали нерозуміння, опір, небажання; які нові ідеї виникали; чи з’явились нові погляди на минуле; чи виникло бажання детальніше пропрацювати якийсь матеріал з минулого; чому якісь колонки лишились не заповненими та інші.

При поверненні до методики можливі наступні запитання: чи з’явились якісь доповнення, уточнення; чи хочеться щось дописати; чи є бажання глибше розглянути якісь наслідки та інші. Далі можливе обговорення обумовлень індивідуального життєвого шляху, проговорення зв’язків у «Карті» (зв’язки між різними подіями та наслідками клієнту можна запропонувати позначити кольоровими стрілками), визначення вірогідності досягнення мети та підбір подій що призводять до її реалізації.

В процесі роботи рекомендується звертати увагу на суперечливі висновки, ті які несуть скриту інформацію (наприклад коментар Т. (студентки третього курсу): «Дуже люблю батька, він палить (обставина)– не подобаються хлопці які палять (спричинена подія)»), направляти клієнта на глибший аналіз наслідків подій, не дозволяти «відгороджуватись» загальними фразами та інтелектуальними висновками.

Починається методика з аналізу генетичної та соціальної зумовленості, під якою розуміється, що на долю дитини безпосередньо до її народження поряд з генетичними чинниками вже впливають фактори матеріального, професійного та соціального статусу батьків.

Далі продовжується аналіз умов що склалися в родині безпосередньо перед народженням дитини. Е. Берн наголошував на важливості цих моментів в сценарному аналізі, вів вважав, що ситуація зачаття має завжди значення незалежно від того: «… чи була ситуація результатом випадковості, страсті, любові, насильства, обману, хитрості або байдужості [5]». Він вважає, що «Варто аналізувати кожен із цих варіантів, щоб з'ясувати, які були обставини і як підготовлялася ця подія. Чи планувалася вона? Якщо планувалася, то як: холоднокровно та педантично, з темпераментом, розмовами й обговореннями або в мовчазній жагучій згоді? У життєвому сценарії майбутньої дитини можуть відбитися всі ці якості. Можливо, його батьки вважали секс заняттям ледарів або вульгарністю, а може бути, священнодійством або розвагою? Відношення батьків до інтимного життя може бути перенесено й на їхню дитину. А якщо мати намагалася позбутися від плода? Може бути, навіть кілька разів? Чи робилися аборти або спроби аборту під час попередніх вагітностей? Тут можна задати нескінченне число питань різного ступеня делікатності. Однак треба враховувати, що всі ці факти можуть впливати на сценарій навіть ще не породженої дитини [5]». Вплив батьківських настанов на долю дитини зазначають багато авторів, так
С. Бікхойзер-Оері вважала, що «Влада, якою володіє мати над психікою своєї дитини, у значній мірі залежить від її надій і бажань, тому що якщо їх немає або вони негативні, дитина лише на превелику силу зможе знайти свій шлях [6]». Клієнт не завжди знає про перелічені вище факти, але максимальна кількість інформації допомагає більш цілісно уявляти картину зумовленості подій його життя.

А. Адлер, Е. Берн та інші автори підкреслюють значення черговості народження в родині і її впливу на формування особистості. Також на думку Е. Берна має значення ім’я дитини, бо воно демонструє якою хочуть бачити її в майбутньому батьки, має значення як вживається ім’я, чи воно повне, чи коротке, ласкаве, ніжне, чи сухе, офіційне [5]. На наш погляд така ідея має рацію, але по-перше наукових даних, які б однозначно її підтверджували немає, по-друге наша країна має певну специфіку називання дітей, яка частіше визначається релігійними святами, мелодійністю звучанням чи модою, ніж латинським чи слов’янським значенням імені, тому категорія імені в «Карту» не включена, хоча допускається запитання при заповненні: чому вас так назвали, хто називав і якою може бути доля людини з вашим ім’ям, що виявляє особистісні настанови та проекції клієнта.

До аналізу також внесено безпосередньо ситуацію народження, хоча у вже згаданій роботі Е. Берн зазначає: «Ми вважаємо проблему впливу різних родових травм на життєвий сценарій людини чистою спекуляцією» [5], експериментальних досліджень цього феномену не проводилось і ми включили цю категорію до аналізу, керуючись тим, що стверджувати вплив родових травм на розгортання життя не можна, але, безперечно, знання про них та інтерпретація цього знання самим клієнтом, можуть призводити до певних зумовленостей та особистісних інтерпретацій, таких як пояснення причин виникнення різного типу фобій.

Далі за планом відбувається аналіз відповідних вікових етапів розвитку які враховують матеріальні, соціальні, ціннісні, інтелектуальні та інші чинники розвитку особистості, її інтереси, настановлення, індивідуальні особливості та події які відбулися в її житті. Зазначимо, що подіями виступають обставини як визначає клієнт надаючи їм певного особистісного сенсу і шукаючи в них причинність і зв'язок з тим, що відбувається в його житті.

Карта аналізу зумовленості життєвого шляху особистості

Розроблена методика «Карта аналізу зумовленості життєвого шляху особистості» призначена для індивідуальної консультаційної роботи з клієнтом, з метою усвідомлення ним закономірності подій життя та створення передумов досягнення реальних життєвих цілей. Дана методика є ефективним інструментарієм для вирішення екзистенційних проблем особистості на різних етапах життя. Методика не складна у використанні, але вимагає активної участі психолога і слугує одночасно як діагностичним так і психокорекційним інструментом.

Подальша перспектива розробки полягає у адаптації даного методу до умов групової роботи та розроблення на його основі тренінгового циклу.

Список використаних джерел

1. Підласа І. А. Психологічний аналіз категорії життєвого шляху особистості: Автореф. дис. канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психологія історія психології» / І. А. Підласа. - К., 2005. – 21 с.
2. Страцинська І. А. Дискретна метрика життєвого шляху творчої особистості: автореф. дис. канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психологія історія психології» / І. А. Страцинська. — О., 2005. — 19 с.
3. Скуловатова О.В. Міфологеми як чинник формування традиційної картини світу людини: дис. канд. псих. наук.: 19.00.01 / Олена.Вікторівна Скуловатова – К. – 2009. – 175 с.
4. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. / К. Хорни. –
5. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. / Е. Берн. - М.: Прогресс, 1988. - 400 с.
6. Биркхойзер-Оэри С. Мать. Архетипический образ в волшебной сказке. / С. Биркхойзер-Оэри. – М.: Когито-Центр, 2006. - 256 с.