Етнопсихологія

Література

Лекція 1

Лекція 2

Лекція 3

Лекція 4

Лекція 5

Лекція 6-7

Лекція 8

Лекція 9

Лекція 10

Презентація

Система оцінювання

Предметом навчальної дисципліни “Етнопсихологія” є дослідження свідомості етнічних спільнот, закономірностей їхнього формування та функціонування, а також психологічних особливостей етносу. Етнопсихологія – молода, але цікава і перспективна наука, яка висвітлює проблеми міжетнічної взаємодії, дає розуміння специфіки розвитку як інших, так і своєї нації. Діяльність практичного психолога неможлива без урахування етнопсихологічних, етнокультурних та етносоціальних процесів, які відбуваються у сучасному суспільстві.

За Радянських часів вона була приречена, як і багато природничих і гуманітарних дисциплін, таких, як генетика, психодіагностика, соціальна психологія. Етнопсихологія як наука пережила період якщо не прямої заборони, то явної зневаги. Настанова на швидке злиття націй у “нову спільноту — радянський народ”, яка домінувала в СРСР, призвела до того, що влада та широке коло спільноти виявилися не готовими до бурхливих процесів відродження національної свідомості в ході перебудови суспільства. Неозброєність психологічної науки як у теоретичному плані, так і у плані достатньої бази емпіричних даних, призвела до того, що вона вимушена була поступитись правом гасити численні етнічні конфлікти військовим, політичним і релігійним діячам, які навпаки ще дужче їх розпалювали.

Етнопсихологія покликана роз’яснити детермінізм національного характеротворення людини.

На рівні буденної свідомості ми всі оперуємо знаннями з етнопсихології. Кажемо: євреї хитрі, схильні до торгу, не люблять важкої праці і найчастіше обирають професію лікаря, або ювеліра; французи ласі до жінок, п’ють багато вина і спесиві; німці педантичні, люблять пиво і не мають почуття гумору. Список можливо продовжувати до безкінечності. Ці всі риси є стереотипним уявленням, що формується в людей, але зауважимо не безпідставно. Вони засновуються на спостереженнях та відчуттях, а як відомо чуттєвий досвід і є най справжнім, найбільш реальним показником. Зауважимо, що як наука етнопсихологія не займається укоріненням стереотипних суджень, чи пошуком «нових національних рис», вона копає значно глибше, намагаючись продукувати знання побудовані на реальному фактажі і добуте науковими методами.

Першою темою з якою ознайомлюються студенти під час вивчення курсу є - “Етнопсихологія як об’єкт соціально-психологічного вивчення”. Вона включає наступні питання:

• Етнопсихологія як галузь психологічної науки.
• Зв’язок етнопсихології з іншими науками.
• Предмет і об’єкт дослідження етнопсихології.
• Психологічна сутність основних понять етнопсихології.
• Концепція національного характеру у працях К. Гельвеція.
• Г. Лебон в таборі апологетів колоніалізму.
• Школа народів.
• Основні принципи національної психології сформульовані у працях О. Потебні, М. Костомарова, М. Миклухо-Макля, Д. Овсянико-Куликовського, Г. Шпета, М. Грушевського, Д. Чижевського, Ф. Вовка.
• Стародавній світ і дослідження відмінностей між народами.
• Європейські вчені про психологію народів (середина XVIII — перша половина ХІХ ст.)
• Друга половина ХІХ ст. — становлення етнічної психології. Роль В. Гумбольдта, М. Лацаруса, Х. Штейнталя, В. Вундта у започаткуванні етнічної психології.
• Психологічна антропологія у працях М. Мід, Р. Бенедикт та Р. Лінтона.

У розділі присвяченому методології та методам сучасної етнопсихологічної науки студенти ознайомлюються з: основними напрями розвитку сучасної етнопсихології; методологічними принципи етнопсихології; основними методами етнопсихології; завданнями етнопсихології як науки; автостереотипами та гетеростереотипи; сутністю кроскультурних досліджень; мотивами, потребами, особливостями вольової поведінки представників конкретної етнічної спільноти; роллю Етнопсихології в дослідженні міжнаціональних розходжень і відносин; Етнопсихологією в Радянському Союзі; сучасним станом етнопсихології в Росії та Україні (порівняльний аналіз); психологічними причинами росту етнічної ідентичності в сучасному світі; роллю етнопсихологічних знань у розбудові національної держави.

Вивчаючі тему: “Психологічні проблеми етносу і нації” студенти-психологи розглядають наступні питання: психологічна характеристика етносу.

• Умови походження та модифікації етносу.
• Поняття маргінальності.
• Поняття про національну ідентифікацію.
• Сучасні процеси національного та державного будівництва. “Піджан-мова».
• Основні ознаки нації.
• Чинники творення української нації.
• Природа походження етносу.
• Суспільно-історичні чинники націотворення.
• Етногенез українців.
• Історія та теорія розвитку української нації.
• Проблема геноциду.
• Голодомор 32-33 рр. і його наслідки для українського народу.
• Особливості національної політики щодо етносів в Україні.

Під час вивчення статичних та динамічних компонентів національної психології студенти розглядають питання: психічний склад етносу; К. Юнг про архетипи колективного підсвідомого як основи психічного складу етносу; зміст психології нації; національний характер. Д. Чижевський про риси українського національного характеру; національний темперамент; національний склад розуму; національні особливості мислення; національні почуття та настрої; національні традиції та звички; специфіка системостворюючих (статичних) елементів психології нації; колективне несвідоме (архетип) як передумова формування національної свідомості; риси характеру, уподобання, світогляд про які свідчать предмети творчої діяльності наших пращурів дохристиянського періоду (музичні інструменти з Мезенського городища, житло трипільців, черняхівська та зарубинецька кераміка, скіфська пектораль, тощо); основні періоди формування української нації та їх вплив на становлення нашої психології. Письмові документи Київської держави як джерела вивчення психологічних рис їх авторів, персонажів і суспільних явищ; дохристиянські традиції та вірування в сучасному світогляді українців; мотиваційно-фонові, національно-психологічні, інтелектуально-пізнавальні особливості; емоційно-вольові, комунікативно-поведінкові властивості національної психології; функції національної психіки; симбіоз релігійного та етнічного як консолідуючий чинник у становленні національної самосвідомості; національний характер персонажів М. Гоголя, Т. Шевченка, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, М. Костомарова, і. Франка, Л. Українки; народне уявлення про Душу, добро та зло, Красу, Долю; вічні цінності в українському обряді; статичні компоненти національної психології; національно-психологічні особливості українців; функції та значення національної психіки.

В контексті вивчення механізмів функціонування й прояву етнопсихологічних феноменів вивчаються: несвідомі прояви національної психології; міжетнічна взаємодія як сфера прояву національно-психологічних особливостей людей; етнічні норми; своєрідність прояву національних настанов; сутність і психологічні особливості етнічної стереотипізації; явища та процеси, які лежать в основі функціонування етнопсихологічних феноменів; особливості міжнаціональної взаємодії; національна (етнічна) настанова; механізми функціонування національних установок і стереотипів; явище етноцентризму; роль практичного психолога у розв’язанні проблеми зниження етноцентризму та стереотипізації оцінок; національні забобони; різновиди національних стереотипів сприйняття; психологічні механізми засвоєння соціотипової поведінки: соціалізація, наслідування, ідентифікація; сучасний стану вирішення проблеми збереження та відновлення украънської культури; система символів у національному українському образі; психологічна характеристика формування та утвердження у національній свідомості архаїчних астральних символів і відображення їх у фольклорі, літературних джерелах; образи-символи у національній літературі та мистецтві, їх семантичні особливості; символи у комунікативній діяльності людини; селективні функції звичаїв та механізми накопичення колективного досвіду.

В Україні проблеми міжетнічних конфліктів гостро постала в останні роки. Криваві події на Донбасі, анексія Криму розпочали нову сторінку в раніше мирній історії молодої Української держави. Тому нагальними стали проблеми, на які раніше не звертали необхідної уваги: відродження української нації, національної ідеї, пробудження волі нації, зміцнення почуття національної гідності та національної єдності. Це відкриває широке поле діяльності для етнопсихологів. Зокрема розробляються наступні проблеми: ментальність як ознака нації. поняття про національну ідею та шляхи її реалізації, національна свідомість, етнічні конфлікти, види етнічних конфліктів; стратегії поведінки в етнічному конфлікті та шляхи його подолання; визначення та класифікація етнічних конфліктів; виникнення етнічних конфліктів, протікання етнічних конфліктів; крегулювання етнічних конфліктів.

Розширення зв’язків України з іншими державами поставило перед етнопсихологами нову задачу: допомогти ці зв’язки укріпити і зробити їх плідними. Етнопсихолог у цьому контексті має вивчати психологічні особливості спілкування різних націй, таких, наприклад, як психологічна дистанція при спілкуванні, психологія жестів, мистецтво ведення розмови, символіка квітів і кольорів при підношенні дарунків тощо. У сферу свого впливу включив Україну й міжнародний криміналітет, тому тут теж є чимало роботи для етнопсихологів. Крім того, Україна бере участь у розв’язанні етнічних конфліктів за її межами. У цьому випадку допомога етнопсихолога стає незамінною. Тому в курсі “Етнопсихологія” студенти вивчають наступні питання: порівняльна характеристика національних рис японців та китайців, спільне та особливе в національній психології англійців та американців, фактори та чинники формування спільних рис французів та іспанців, психологія народів що проживають на території України (татари, євреї, цигани), психологія найближчих сусідів (білоруси, росіяни, поляки, угорці, молдавани), психологія інших народів (американці, англійці, німці, французи, турки, італійці, китайці, японці).

Не залишається поза увагою і тема пов'язана зі специфікою ділового спілкування з представниками інших етносів: етнічні традиції та ділове спілкування; знайомство, звертання, привітання; ділове листування і телефонні розмови; діловий етикет у різних країнах; особливості британського ділового стилю; американці й ділові стосунки; мова ділового спілкування в Німеччині; ділове спілкування з японцями та італійцями; особливості ведення бізнесу в Іспанії; бізнес в арабському світі.

Не менш важливим є як вивчення українського національного характеру, тому студенти вивчають: загальні підходи до вивчення особливостей українського етносу; чинники українського характеру; екологічний чинник; український менталітет; взаємодія з іншими народами та формування українського національного характеру; вплив геополітичного чинника на український національний характер; вплив історичного чинника на формування української самосвідомості; вплив релігії. Сім’я і формування українського національного характеру; особливості психічного складу українців; національний характер українців; релігії які мали найзначніший вплив на формування психічного складу українців; риси української сім’ї; сутність української національної ідеї.