Психологія: лекції, семінари,
практичні, сценарії тренінгів

пошук по сайту
ось
Вхід

Вплив Інтернету на якість освіти випускників ВНЗ

ГоловнаСтаттіЦей матеріал

Скуловатова О.В. Інтернет-ресурси як психологічний фактор впливу на якість навчання / Скуловатова О.В. / / Вісник КНТЕУ, №5 (91), 2013. – с. 84-94.

 

Вплив Інтернету на якість освіти випускників ВНЗ

 

СКУЛОВАТОВА ОЛЕНА

 

Актуальність проблеми, що піднімається в статі, не викликає сумніву. Сучасні викладачі зустрічаються з нею постійно під час семінарських та практичних занять. Особливо, це стосується дисциплін гуманітарного напряму, де непотрібно розв’язувати задачі, або проводити розрахунки. Звичні традиційні форми підготовки, в яких студент самостійно готує питання, есе, літературний огляд, реферативне повідомлення та інші і виступає з ними перед аудиторією, часто виявляється не результативними через те, що матеріал, який він виголошує виявляється «скачаним», у кращому випадку, з кількох, а частіше з одного сайту. Ще десять років тому, студенту для підготовки до заняття необхідно було попрацювати в бібліотеці, переглянути першоджерела, виписати потрібні ідеї, опрацювати та переосмислити матеріал, тепер достатньо задати параметри пошуку в одному з пошукових сервісів і отримати готовий реферат, повідомлення, статтю виконані за всіма вимогами, що не стимулює до самостійної праці, так як дає альтернативні і менш витратні способи виконання поставлених задач. В результаті завдання, що покликані стимулювати самостійність, творчий пошук, вчити аналізувати матеріал виявляються недієвими і призводять до механічного відтворення чужих текстів. Педагогічна наука та практика не стоїть на місці, і викладачі, в свою чергу, займаються пошуком шляхів підвищення якості освіти загалом, та навчального процесу зокрема, як невід’ємного компоненту цього явища. Тому врахування перспектив та можливостей з одного боку, та змін, з іншого, які привносить в сучасну вищу школу всесвітня мережа Інтернет є одним з актуальних завдань педагогіки та психології.

Проблема ролі та значення Інтернету в рамках освітньої діяльності є досить новою. Вона постала разом з глобальним поширенням сучасних комп’ютерних технологій в Україні, тобто їй приблизно дев’ять–десять років. На останні п’ять років припадає період її активного дослідження в рамках педагогічної науки (Агапонов С. [1], Андрєєв О. [2], Бухаркіна М. [3], Горюнова М. [1], Кісіль М. [4], Кущенко О. [5], Лебедєва М. [1], Моїсеєва М. [3], Нежурина М. [4], Онкович Г. [6], Опар Н. [4], Піголенко І. [7], Полат О [3] та інші), але багато аспектів лишаються маловивченими. У свою чергу, впровадження інноваційних методів освіти викликає загальний інтерес спеціалістів-практиків різних сфер. Методичні розробки та наукові дослідження в цьому напрямі набули значного поширення.

Проблема якості освіти викликає значний інтерес серед педагогів. На рівні філософського узагальнення нею займаються: Байбікова Т. [8], Бобух Л. [9], Бобух К. [9], Єрмак С. [10], Сиволап Т. [8] та інші. Окремі аспекти забезпечення якості професійної підготовки студентів вивчали Безпалько В. [11], Васильєва Е. [12], Гусєв Ю. [13],
Коновалов Л. [14], Кричевський А. [13], Грановський В. [13], Скалон А. [13] та інші.

Метою статті є проаналізувати вплив мережі Інтернету на якість вищої освіти в Україні та визначити можливі засоби запобігання негативним наслідкам його широкого використання в навчальному процесі.

На сучасному етапі розвитку Інтернет-технологій багато освітніх завдань виявились винесеними у віртуальний простір. Передусім, це технології дистанційного навчання, відносно нової, але популярної форми, що відкриває широкі можливості для студентів та дозволяє значно зменшити витрати на підготовку спеціалістів. Цей тип навчання містить і ряд недоліків, пов’язаних з ускладненням контролю якості. У цій статті ми не будемо на них зупинятися, оскільки ці технології перебувають ще в процесі розвитку і потребують окремого пролонгованого фундаментального дослідження. Нас передусім цікавитиме вплив Інтернету на якість класичних форм навчання.

Якість освіти – питання з багатовіковою історією. Воно піднімалося ще мислителями стародавньої Греції, такими як Платон та Аристотель. У його визначенні досі не існує однозначності. Безпосередньо проблема якості освіти в сучасному її розумінні почала підніматися з кінця минулого століття. Так, деякі російські дослідники (Л. Громова,
С. Трапіцин та В. Тимченко) пропонують об’єднати існуючи визначення якості освіти в наступні групи: якість як абсолютна оцінка; якість як властивість предмета, об’єкта, явища; якість як відповідність призначенню; якість як відповідність вартості; якість як відповідність стандартам [15; с. 22-24]. М. Кісіль та Н. Опар аналізуючи проблему визначення «якості освіти» дійшли висновку, що «якість вищої освіти – це рівень відповідності різноманітних аспектів вищої освіти системі прийнятих вимог, соціальних норм, державних та міжнародних освітніх стандартів та їх здатність задовольняти потреби громадян та суспільства в цілому [4; с. 159-160]».

Американські вчені Д. Коблі та М. Уітт визначають наступні критерії якісної освіти:

– суб’єкти навчання здорові, отримують належне харчування, готові брати участь в освітньому процесі і навчатись за підтримки сім’ї і суспільства;

– освітнє середовище – здорове, безпечне, забезпечене необхідними ресурсами і сприятливими умовами;

– зміст освіти, який відображено у відповідних навчальних програмах і матеріалах, сприяє оволодінню базовими знаннями, вміннями і навичками, а також знаннями в таких сферах, як гендер, здоров’я, харчування, подолання хвороб, світове співіснування;

– навчальний процес, спрямований на розвиток і формування особистості;

– результати, які включають знання, вміння, особистісну позицію та пов’язані з національними завданнями у галузі освіти та позитивною участю у суспільному житті [16].

У широкому розумінні якість освіти розглядають як ряд системно-соціальних якостей і характеристик, які визначають відповідність системи освіти прийнятим вимогам, соціальним нормам, державним освітнім стандартам. [4; с. 160]. У вузькому – як перелік вимог до особистості, освітнього середовища й системи освіти, що реалізує їх на певних етапах навчання людини і якому відповідає певна сукупність показників [17]. В сучасному світі якість освіти відносно системи освіти, окремих освітніх закладів, кожного суб’єкта освіти, всіх зацікавлених сторін виступає як «лакмусовий папір» соціальної стабільності суспільства і гарантія його динамічного розвитку [15; с. 28].

Питання якості освіти на даний момент активно піднімається на загальнодержавному рівні: «поліпшення якості освіти та рівний доступ до неї є одним з головних завдань сучасної державної політики в галузі освіти, національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, умовою реалізації права громадян на освіту [18]». На сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України опубліковано документ під назвою «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки» [19], що підкреслює значущість цього питання, що обумовлена геополітичною конкуренцією між країнами, зокрема в царині інтелектуальних ресурсів, адже у високотехнологічному інформаційному суспільстві якість освіти є головним аргументом у забезпеченні такого рівня життєвої й професійної компетентності людини, розвитку людського потенціалу, який би задовольняв, насамперед, потреби особистості, суспільства і держави [17]. Крім того, активна політика України з приєднання до Болонського процесу також сприяє актуалізації питання якості освіти.

У вивченні проблеми, яка розглядається, можливо виходити з двох основаних критеріїв – рівня отриманих знань, вмінь та навичок та професійної компетентності випускників ВНЗ, тобто безпосередньої можливості використання отриманих знань в практичній діяльності. Виходячи з цих критеріїв, основними показниками якості освіти виступає, поряд з кількістю, сучасністю та змістом накопичених знань, конкурентоспроможність та затребуваність випускників ВНЗ на ринку праці та їхні подальші досягнення у професійній сфері. Тобто, якість отриманої освіти визначається не тільки кількістю, глибиною, універсальністю, сучасністю та ґрунтовністю знань, але й вмінням їх використовувати відповідно до професійної діяльності.

Сучасний ринок праці часто вимагає спеціалістів таких професій, які не готуються у ВНЗ. Часом роботодавці ставлять перед працівниками завдання, які не передбачала їхня професійна підготовка. Від того, наскільки вправно молодому спеціалісту вдається справитись з поставленими задачами, залежить його подальша кар’єра та рівень доходів. Тому якість освіти можливо розглядати на різних рівнях:

  • на державному та на рівні ВНЗ (шляхом тестування та моніторингу) як зміст, глибина, концептуальність, цілісність та змістовність отриманих студентами знань;
  • на рівні роботодавців як суб’єктивна оцінка професійної готовності спеціаліста та його потенційних можливостей;
  • на рівні самої особистості, що отримала певний багаж знань, вмінь та навичок, і постала з ними перед реаліями сучасної професійної діяльності.

Інтернет, за своєю значущістю, не уступає найбільш суттєвим винаходам людства. Він дуже активно та міцно закріпився в сучасному житті та продовжує нарощувати темпи поширення та розвитку. На теперішній час, через мережу Інтернет можливо здійснювати значну кількість різноманітних операцій, не лише розважального, а й практичного характеру, таких як оплата різноманітних послуг, зокрема і комунальних, контролювання банківських рахунків, проведення конференцій, участь у біржових торгах, купівля широкого спектру товарів, контроль за працівниками підприємства, обмін інформацією між певним колом людей, обговорення умов договорів, ведення листування, рекламування та просування товарів і послуг. Ці можливості дуже широкі. Їхній спектр збільшується з кожним днем.

Сучасна студентська молодь активно використовує ресурси Інтернету і зокрема для підготовки до занять. Ми провели опитування серед студентів перших курсів з метою визначення ступеню використання Інтернету в підготовці до практичних та семінарських занять. Загалом в опитуванні взяли участь 196 чоловік. Виявилось, що тою чи іншою мірою Інтернет використовують всі опитані студенти. На питання, чи користувалися ви ресурсами Інтернету для підготовки до шкільних занять, користувалися постійно 10% опитаних, 60% - час від часу, 6% - іноді, коли була можливість, чи нагальна потреба і 24% - практично не користувалися. З результатів опитування випливає, що вступивши до ВНЗ студент починає відчувати нагальну потребу в доступі до мережі Інтернет, яку він не відчував так сильно, будучи школярем, або не мав матеріальної можливості її реалізувати.

Інтернет вніс значні зміни в організацію загального суспільного простору. Стиль спілкування змінився в бік скорочення та лаконічності висловлювань – це відповідає швидким темпам сучасного життя. В соціальних мережах, форумах, електронній пошті, програмах для переговорів (Skype, ICQ) побутує особливий стиль мовлення, який характеризується специфічними термінами, скороченнями, «смайлами», перемежовується посиланнями, цитатами, вставками та іншими засобами передачі інформації. Тим самим Інтернет впливає на формування особистості, яка активно використовує ці засоби. Крім семантичних одиниць «інтернет-мови» на особистість впливають ще й особливості доступу до інформації. Провідного значення набуває форма організації «інтернет-простору», який існує у як постійне розгалуження. У ньому немає лінійності. Образно він виглядає як лабіринт віртуального тексту, що вимагає від людини вироблення нових засобів орієнтування.

Нові технології, які створюються людиною для полегшення життя, в результаті ведуть до його ускладнення. Вони змушують вивчати нові способи маніпулювання, оволодіння технологією, а відповідно призводять до ускладнення свідомості. Тому ставити питання про те, чи використовувати Інтернет у навчальному процесі є недоречним, так як заборонити його, відгородитись, чи ігнорувати неможливо. Він став частиною реальності сьогодення і завдання педагогів полягає в тому, щоб зрозуміти яким чином його використовувати з метою оптимізації та підвищення рівня освіти.

Сучасний викладач, створюючи навчальний курс, змушений виходити з апріорного існування всесвітньої мережі Інтернету. Але він може обирати якого масштабу і значення набуде Інтернет для даного конкретного курсу. Це залежить від багатьох факторів, таких як:

  1. Глибина освоєння самим викладачем мережі Інтернету. Наскільки він вміє і хоче ним користуватися. Цей критерій варіюється від небажання та невміння використовувати пошукові системи до навичок самостійного створення сайтів та написання комп’ютерних програм.
  2. Специфіка курсу, що викладається. Для гуманітарних дисциплін використання можливостей Інтернету є ширшим, на відміну від технічних, або суто практичних прикладних дисциплін, де метою виступає формування певних практичних вмінь та навичок, хоча і в цьому контексті можливі різні варіанти.
  3. Можливості вільного доступу студентів до мережі Інтернет та їхні навички його використання. Це питання може мати як матеріальний характер (визначається фінансовою спроможністю студента та наявністю покриття Інтернету) так і когнітивний, (визначається ступенем спроможності конкретної людини оволодіти комп’ютером).

У процесі викладанні дисципліни Інтернет може грати роль джерела інформації, засобу контролю, поля спілкування, способу організації самого процесу навчання. Часто використання Інтернету зустрічає внутрішній психологічний супротив викладачів, тому що вимагає перебудови вже розроблених, випробуваних та звичних форм організації вивчення матеріалу. У таких випадках виникає невідповідність сучасності і студенти її відчувають. (За результатами вище згаданого опитування, 95 % студентів вважають обов’язковим для викладача, використовувати можливості Інтернету в процесі вивчення дисципліни). З цього випливає, що якість навчального процесу залежить від доцільності та продуманості використання Інтернет-технологій.

За останні кілька десятиліть було розроблено значну кількість методів самостійного навчання, особливо популярними серед них були методики та програми вивчення іноземних мов, але не дивлячись на широку доступність та поширення таких курсів, найбільш ефективним лишається оволодіння мовою під керівництвом репетитора, або в малій групі, де відбувається безпосереднє спілкування, або як варіант спілкування з носіями мови. Це виправдано тим фактом, що людина лишається соціальною істотою і міжособистісна взаємодія є найбільш дієвим способом передачі знань. Тому можемо стверджувати, якими б ефективними не були засоби навчання у віртуальному просторі, без суб’єкт-суб’єктної взаємодії (а вона, у повному значенні, реалізовується лише поза мережею) ефективне навчання неможливе. Зауважимо, що Інтернет дає змогу безпосередньо спілкуватися з людиною завдяки використанню веб-камер, але використовуючи цей пристрій, ми отримуємо інформацію лише через два канали сприйняття: зоровий та слуховий і невикористаними лишаються інші, які є також важливими та інформативними.

Для навчального процесу Інтернет відкриває широкі можливості оптимізації та підвищення ефективності, тим самим впливаючи на якість освіти як результат цієї діяльності. Можливі наступні популярні види робіт з використанням Інтернет-технологій:

  1. Пошук відповіді на питання, що розглядаються на семінарських заняттях. Цей пункт вимагає обережності, контролю та систематичного підходу. Готуючись до заняття, студент може піти шляхом найменшого використання енергетичних затрат, тобто скачати готову відповідь, розділ підручника, або реферат та особливо не замислюючись прочитати його в аудиторії. Такий підхід не дає жодних результатів, ні для самого доповідача, ні для інших студентів. Тому викладач, коли ставить завдання самостійно підготувати питання до семінарського заняття, реферативні повідомлення або доповіді, повинен таким чином формулювати питання, щоб підготовка вимагала не тільки пошукової активності, але й аналізу та структурування отриманої в процесі пошуку інформації. Впорядковуючи, виділяючи головне та відкидаючи другорядне, студент навчається самостійно мислити, бачити проблему загалом, оволодіває знаннями не як пасивним багажем, а як активним та осмисленим набором певних уявлень. Такий тип підготовки, звісно, вимагає від студента більше часу і значних енергетичних витрат, а завдання викладача - чітко сформулювати критерії підготовки та виробити систему оцінювання. Важливо привчати студентів у своїх роботах посилатися на авторів, правильно складати бібліографічний опис, вимагати використовувати кілька джерел для підготовки. Інтернет наповнений даними, але серед них зустрічаються публікації низької якості: написані без дотримання стилю, без зазначення автора, дати публікації, посилань на джерела, які цитуються, чи наводяться в тексті, або ж такі, що бездоказово стверджують сумнівні речі. Часом статті є результатом багаторазового копіювання з одного сайту на інший. Тому вимога використовувати посилання на авторів у доповідях, реферативних повідомленнях та виступах сприяє більш критичному відбору інформації, формуванню поваги до чужої інтелектуальної власності та виробленню критичного наукового підходу.
  2. Використання Інтернету як засобу контролю знань дає можливість викладачу економити аудиторний час, відведений на вивчення дисципліни. Контроль може здійснюватись у формі тестування, коли студент відповідає на питання тесту «on-line». Недолік цієї форми в тому, що студент легко може списати в товариша, тобто не витратить потрібних для розв’язання зусиль і відповідно не відбудеться засвоєння матеріалу. Також контроль може відбуватися у формі здачі письмових творчих робіт, які студенти пересилають електронною поштою, чи вивішують на спеціально створеному форумі з дисципліни, що вивчається, де безпосередньо може відбуватися їхнє обговорення групою. Така форма стимулює активність студентів, привчає до відповідальності за написаний матеріал, стимулює дискусію і формування власної думки учасників обговорення та економить аудиторний час.
  3. Використання Інтернету як способу оперативного обміну навчальною інформацією, передбачає створення системи зберігання інформації, що може реалізовуватись через спеціально створені сайти, чи розділи сайтів, файлові обмінники, віртуальні диски, електронну пошту, Skype, ICQ, соціальні мережі тощо. Головне, щоб система обміну була доступною та зрозумілою для викладача і студентів, не вимагала складних дій з введенням шестизначних кодів, перегляданням рекламних роликів, реєстрації на різних сторінках та інше. Інформацією для обміну можуть виступати підручники та статті з дисципліни, що вивчається, тексти лекцій та презентації до них, завдання, методичні матеріали, навчальне відео, зразки студентських робіт тощо.
  4. Використання мережі Інтернет з метою спілкування, обговорення проблемних питань та консультування студентів. При грамотному зваженому підході Інтернет дає для цього дуже широкі можливості. Головне, щоб спілкування в мережі не стало сурогатним замінником «живої» дискусії.

Всі перераховані види робіт дають навчальний ефект лише за умови використання їх як додаткових засобів навчання. Важливо, щоб вони не стали замінником спілкування між викладачем та студентом.

Отже, з виникненням Інтернету, змінилась сама форма організації соціального простору. На сучасному етапі розвитку технологій вже недоцільно говорити про використання чи не використання Інтернету в навчальному процесі, а можливе лише вивчення специфіки та можливостей всесвітньої мережі. Зважаючи на це, проблема якості навчального процесу постає досить гостро і вимагає цілеспрямованої розробки технологій педагогічної роботи з використанням Інтернет-ресурсів. Такий підхід дозволяє не лише не втрачати показників якості знань студентів, але й підвищувати їх у процесі навчання. У сучасному педагогічному процесі Інтернет повинен не зайняти місце викладача, а стати інструментом планомірного, свідомого та ґрунтовного навчання, тому, що якість освіти визначається не лише кількістю отриманих знань, але й виробленням специфічних вмінь та навичок, що стають важливою передумовою майбутньої професійної діяльності і провідне місце серед них займає вільне використання ресурсів Інтернету.

Таким чином ми проаналізували специфіку впливу мережі Інтернету на якість вищої освіти в Україні та визначили можливі засоби запобігання негативним наслідкам його широкого використання в навчальному процесі. Перспектива подальшого дослідження полягає у вивченні змін які відбуваються на особистісному рівні у користувачів Інтернету та розробці психологічних методів допомоги особистості, що перебуває в Інтернет-залежності.

 

Список використаних джерел

  1. Дистанционные образовательные технологии (проектирование и реализация учебных курсов) / Лебедева М. Б., Агапонов С. В., Горюнова М. А. и др. – СПб.: БХВ-Петербург, 2010. - 336с.
  2. Андреев А. А. Обучение через Интернет: состояние и проблемы / Андреев А. А. // Высшее образование в России, №12, 2009.

Режим доступу до джерела: http://www.vovr.ru/arhiv2009.html

  1. Интернет-обучение: технологии педагогического дизайна / Моисеева М.В., Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Нежурина М.И.

Режим доступу до джерела: http://iatp.projectharmony.ru/publications/Internet-2004.pdf

  1. Кісіль М. В. Вплив глобалізації на формування державних механізмів забезпечення якості вищої освіти в Україні / Кісіль М. В., Опар Н. В. // Координати управління: збірник праць/ за ред. проф. Д.  І. Дзвінчука. - Вип.1. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2012. - С. 158 - 166.
  2. Кущенко О. С. Формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Загальна педагогіка; історія педагогіки» / О.С. Кущенко. – Запоріжжя, 2008. –20 с.
  3. Онкович Г.В. Медіаосвіта як інтелектуально-комунікативна мережа / Г.В. Онкович //  Вища освіта України. — 2008. — № 3. — С. 130–137.
  4. Пиголенко І.В. Інтернет-технології як засіб формування ціннісних орієнтацій студентства на шляху до інформаційного суспільства (на прикладі НТУУ "КПІ"): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.10 «Філософія освіти»/ І.В. Пиголенко. – К., 2007. – 20 с.
  5. Байбикова Т. Н. Использование новых информационных технологий для развития творческого мышления как способ повышения качества обучения / Т. Н. Байбикова // Качество. Инновации. Образование. - 2008. - №4. - C. 21-24.
  6.  Бобух Л. В. Информация как продукт и критерий качества образования / Л. В. Бобух,
    Т. Н. Сиволап, К. А. Бобух // Качество. Инновации. Образование. - 2008. - №7. - C. 36-39.
  7.  Ермак С. Использование информационных технологий как путь к повышению качества образования / С. Ермак // Ректор вуза. - 2008. - №10. - C. 58-62.
  8. Беспалько В.П. Качество образовательного процесса / В.П. Беспалько // Школьные технологии. - 2007. - №3. - С.164-177.
  9. Васильева Е. Удовлетворенность студентов качеством образовательного процесса как критерий социальной эффективности функционирования вуза /
    Е. Васильева // Вестник высшей школы. - 2007. - №11. - C. 9-14.
  10.  Гусев Ю. В. Обеспечение качества высшего образования: концептуальная и системная проблема / Ю.В. Гусев, А.И. Кричевский, В.А. Грановский, А.И. Скалон, Г.Ю. Пашковский // Качество. Инновации. Образование. - 2007. - №3. - C. 9-20.
  11. Коновалов Л. Качество образования и информационное обеспечение / Л. Коновалов // Ученый Совет. - 2009. - №2 . - C. 60-62.
  12. Громова Л. Качество образования в контексте программы ЮНЕСКО „Образование для всех”: Российское видение / Громова Л., Трапицин С., Тимченко В. – СПб.: РГПУ им.
    А. И. Герцена, 2006. – 72 с.
  13. Кобли Д. Определение понятия качества в образовании / Д. Кобли, М. Уитт и др. / Доклад ЮНИСЕФ. – Нью-Йорк, 2000. – 125 с.
  14. Чемерис О. А. Якість освіти як загальна тенденція європейської інтеграції / Чемерис О. А. Режим доступу до джерела: http://studentam.net.ua/content/view/7711/97/
  15. Про Національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України // Законодавчі акти України з питань освіти: Збірник – К.: Парламент, 2004. – 49 с.
  16. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки.

Режим доступу до джерела:http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf

 

 

 

Резюме

Існування в сучасному світі ставить перед студентами і викладачами нові завдання, які не були актуальними, ще десять років тому. Розвиток технологій просувається настільки бурхливими темпами, що людям, а особливо це стосується старшого покоління, до якого відноситься значна частина викладачів ВНЗ, важко встигати за ними. Поява та широке розповсюдження мережі Інтернет змінює стиль підготовки до занять, дає додаткові можливості спілкування, відкриває широкий доступ до інформації, але тим самим створює ситуацію перенасичення інформацією, що практично не засвоюється через її обсяг та розпорошеність, що в свою чергу, може справляти загальний негативний влив на якість освіти майбутніх спеціалістів.

Резюме

Существование в современном мире ставит перед студентами и преподавателями новые задачи, которые не были актуальными, еще десять лет назад. Развитие технологий продвигается бурными темпами и людям, а особенно это касается старшего поколения, к которому относится значительная доля преподавателей ВНЗ, тяжело успевать за ними. Появление и широкое распространение сети Интернет изменяет стиль подготовки к занятиям, дает дополнительные возможности общения, открывает широкий доступ к информации, но тем самым создает ситуацию перенасыщения информацией, которая плохо усваивается из-за её объема и роспорошенности, что, в свою очередь, может оказывать общее отрицательное влияние на качество образования будущих специалистов.

Summary

The existence in the modern world poses to the students and teachers the new tasks that were not relevant, even ten years ago. Technology development is moving at a rapid pace and the people, and especially the older generation, to which half of the teachers of higher educational establishments, it is hard to keep up with them. The emergence and widespread on the Internet changes the style of preparation for classes, provides additional opportunities for communication, open access to information, but in doing so creates a situation of glut of information that is not digested because of its size and unsystematic that, in turn, may cause overall negative impact on the quality of the education of future professionals.

...

Всі права захищено. Копіювання матеріалів дозволяється лише із вказанням авторства та посиланням на першоджерело.
Copyright MyCorp © 2018