Психологічні особливості осіб, що цілеспрямовано займаються «полюванням на призи»

Головна → Статті → Цей матеріал

Міжнародна наук.-практ. конф. Людина та соціум: Сучасні проблеми взаємодії (психологічні та педагогічні аспекти). – Львів: 25-26 вересня 2015. – с. 93.

Психологія соціальних комунікацій, міжгрупових відносин, медіа-психологія

Скуловатова О.В.

Психологічні особливості осіб, що цілеспрямовано займаються «полюванням на призи» (promohunting) в соціальних мережах

Маркетингова галузь в Україні розвивається швидкими темпами, активно наслідуючи досвід західного світу. Провідні компанії, займаючись просуванням, з метою залучення максимальної кількості клієнтів, інформуванням як найширшого кола споживачів про товар, в своїй роботі часто використовують різноманітні конкурси та промо-акції, результатом яких є роздача «подарунків» (призів які отримують ті хто виграв, або просто всі охочі). Вартість таких призів може бути від мінімальної до дуже високої. Більшість людей не відмовляється від безкоштовного заохочення, як що воно не вимагає особливих зусиль. Останнім часом виокремився контингент людей, які свідомо займаються пошуком «безкоштовних подарунків». В інтернет-спільноті їх називають «призолови». На заході, де це явище виникло значно раніше воно отримало назву «promohunting».

Гонитва за безкоштовними подарунками - явище соціального порядку, яке породжує особливий тип особистості: людей здатних заради отримання винагороди, часто, яка їм не потрібна і ніколи не стане в нагоді (наприклад. сувенірна продукція компанії) затрачати значну кількість зусиль. У цьому випадку можливо говорити про певний набір рис характеру, що сприяють захопленню промохантингом.

В Україні не було психологічних досліджень присвячених цій проблемі, хоча СММ спеціалістами накопичено значну кількість практичного досвіду по виявленню промохантерів та боротьбі з ними.

Пошук акцій, конкурсів та систематична участь в них стає стилем життя людини захопленої виловлюванням призів. В мережі Інтернет існують сайти та форуми на яких такі люди діляться інформацією, обговорюють акції та обмінюються між собою призами. Це стає хобі і, водночас, способом життя. Одним з найбільш популярних ресурсів такого напряму є сайт www.prizolov.ua. З метою просування сторінок в соціальних мережах маркетологи застосовують широкий набір методів психологічного впливу, зокрема і конкурси [1, 2]. Явище промохантингу неоднозначно оцінюється маркетологами. Участь призоловів збільшує номінальну кількість учасників конкурсу, сприяє швидкому поширенню інформації про нього, так як промохантери, як правило, активно діляться інформацією у своїх спільнотах. Деякі компанії свідомо розміщають інформацію про свої акції на сайтах та форумах де спілкуються промохантери, так як така реклама є безкоштовною. Участь промохантерів збільшує конверсію контекстної реклами та постів, що просуваються. Крім того «мисливці за призами» виступають суворими критиками, як що маркетологи допустили помилки в організації конкурсу. Призолови активно слідкують за чесністю розіграшу і контролюють його на всіх етапи.

Негативною стороною цього явища для компанії виступає той факт, що участь призоловів часто суперечить основній меті акцій, що проводяться – отриманню максимальної кількості лояльних клієнтів, поширенню бренду, так як люди, що приймають участь в розіграші роблять це виключно заради отримання подарунку і не є цільовою аудиторією Участь промохантерів додатково несе ризик для компанії, який полягає в тому, що по-перше велика кількість учасників конкурсу відлякує звичайних людей, які ситуативно приймають рішення про участь в конкурсі. По-друге – як що призолов вирішить,  що його «надурили» - це загрожуэ великою кількістю негативу, що потрапляє на сторінки компанії та створює негативну рекламу.

Бажання отримати щось безкоштовно не є унікальною рисою притаманною лише людям з особливим типом особистості. Інфантильні переживання, які породжуються очікуванням подарунку, сюрпризу викликають позитивні емоції, сприяють підвищенню життєвого тонусу, але у випадку промохантерів таке бажання виграшу переходить в патологічну залежність, коли людину не цікавить нічого іншого крім виграшу.

Ми аналізували сторінки людей (в соціальній мережі facebook), яких можна віднести до професійних промохантерів і виявили, що в більшості випадків (92%) стрічка новин містить перепощування лише акцій та конкурсів, жодних інших публікацій у них не було виявлено. Лише у 8% визначених осіб зустрічались поодинокі пости іншого змісту, не пов’язаного з отриманням призів.

Нами було проведено пілотажне дослідження в рамках майбутньої більш глобальної роботи спрямованої на вивчення психологічних особливостей промохантерів, яке дозволяє розділити цю категорію осіб на кілька груп,  в залежності від ступеню втягнення в процес збору призів та подарунків.

До першої групи було віднесено осіб, які не відмовляються від безкоштовних подарунків і згодні заради них зробити якісь прості дії (заповнити анкету, зробити репост в соціальних мережах, постояти недовгий час в черзі). Ці люди не будуть купувати товар заради того, що б зібрати стікери,  кришечки тощо. Вони можуть час від часу приймати участь в різних акціях та конкурсах, але рідко перевіряють результат і як що організатор не повідомить їх про виграш можуть ніколи не дізнатися про нього.

Другу групу складають особи які ситуативно беруть участь у конкурсах, часто стимулом до цього слугує цінність та потрібність призу. Вони можуть слідкувати за результатом конкурсу, який їх цікавить. Ці люди здатні на більш складні дії передбачені вимогами: розміщувати фото, коментувати, щось писати та інше. Вони приймають участь лише в конкурсах, які не вимагають фінансових вкладань,  як що це промо-акції, де потрібно все ж купити товар, то рішення про участь буде прийняте виходячи з потрібності товару, купівля якого є умовою акції.

Третя групу складають особи, які не відмовляються від участі в усіх конкурсах та акціях, інформація про які до них доходить, їх цікавить не приз як такій, а сама перспектива отримати щось задарма, вони переживають певний азарт накопичення подарунків. Цінність призу стимулює цю категорію до більш активних дій, таких як відслідковування акції, створення безлічі аккаунтів тощо. Ці особи можуть вести записи з метою контролювати всі акції і не пропустити як що вдалося щось виграти.

Четверта група – це напівпрофесійні призолови. Вони свідомо шукають акції, реєструються на спеціальних ресурсах, систематично приймають участь в конкурсах, педантично відслідковують результати, більшість часу в мережі присвячують промохантингу. Вони діють з почуття азарту, захоплені процесом «полювання». Цих осіб не відлякують складні умови конкурсів, додаткові витрати сприймаються ними як неприємний момент, але вони на нього погоджуються заради поставленої мети.

Остання категорія – професіонали. Для них промохантинг - спосіб життя. Весь свій час та активність вони присвячують цьому заняттю. В цьому випадку можливо говорити про особливу форму залежності. Всі дії «професіоналів» спрямовані на участь в розіграшах призів. Вони купують в магазинах виключно товари з позначкою акція, збирають штрих-коди, кришечки тощо, на майбутнє, на випадок як що виробник «запустить акцію». Такі особи можуть підключати знайомих та друзів до збору «кришечок», самі вишукувати їх на смітниках. Свідомість цих осіб містифікована, вони вірять у випадок, удачу, ретранслюють легенди про надвеликы виграші. Для цих людей промохантинг – це не просто пошук безкоштовних подарунків – це вектор який скеровує їхнє життя. Вони активно спілкуються в своїх спільнотах, обговорюють конкурси та організаторів, їхній статус залежить від кількості та цінності виграного. Ці особи не приймають участь у всіх конкурсах підряд, вони обирають ті, в яких більш цінні призи, або речі які їм потрібні. Такий добір пов'язаний з тим, що кількість акцій та розіграшів значна, прийняти участь у всіх неможливо, тому цінуючи свій час та зусилля вони стають перебірливими.

Ми провели попередній аналіз проблеми промохантингу як явища сучасного суспільного життя. Виявлені в процесі дослідження психологічні особливості осіб, що займаються полюванням на подарунки дозволили розподілити їх на п’ять категорій в залежності від ступеню втягнення в цей процес. Як що перша категорія не виходить за межі норми, то остання існує як явище патологічної залежності. Загалом проблема промохантингу як психологічного явища, ще не вивчалася у вітчизняній науці та вимагає більш широкого дослідження.

Список використаних джерел

1. Скуловатова О.В. Психологічний вплив на користувачів соціальних мереж з метою просування компанії / Скуловатова О.В.  // Актуальн проблеми наукового і освітнього простору в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів / Збірник тез доповідей за матеріалами наук.-практ. Конф. – Т2. – Мукачево: 14-15 травня 2015. – С. 168 – 170.
2. Скуловатова О.В. Психологічні особливості просування сторінок в соціальних мережах / Скуловатова О.В. // Науковий вісник Мукачевського державного університету / Збірник наукових праць. – Мукачево, 2015. - Випуск 1 (1). – С. 163 – 168.