Психологія: лекції, семінари,
практичні, сценарії тренінгів

пошук по сайту
ось
Вхід

Можливості методу психосемантики в дослідженні міфологем (на прикладі дослідження міфологеми долі)

ГоловнаСтаттіЦей матеріал

Скуловатова О.В. Можливості методу психосемантики в дослідженні міфологем (на прикладі дослідження міфологеми долі) / Скуловатова О.В. / Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Випуск 82. Том ІІ. Серія психологічні науки. – Чернігів 2010. – С. 207-210.

Можливості методу психосемантики у дослідженні міфологем (на прикладі дослідження міфологеми «доля»).

Скуловатова О. В.

 

Значне місце в структурі свідомості посідає її міфологічна сфера, що має латентну природу і обумовлена всім попереднім досвідом існування людства. На сучасному етапі розвитку науки бракує адекватних методів її дослідження і саме галузь психосемантики відкриває перспективи для вивчення міфологемної складової свідомості та розробки на цій основі нових методів психодіагностики.

Сучасна людина постійно зустрічається з проблемами екзестенційного характеру. Вони спричиняють відчуття тривоги, відчаю, невпевненості в майбутньому, зневіри, невизначеності життєвих ситуацій, швидкоплинності і незворотності часу, страху неминучості смерті, втрати життєвого сенсу існування, що є психотравмуючим чинником. Одним із психологічних прийомів їхнього розв’язання є проективна діяльність, що раціоналізує прийдешнє, стверджує віру в можливість втілити свої життєві стратегії, узгоджує і впорядковує картину світу, зменшує відчуття тривоги і нівелює страх смерті. Саме концепт долі може виступати чинником забезпечення оптимізації психічних станів. Тому вивчення та аналіз міфологеми «доля» є потенційно новим засобом реалізації консультативних завдань практичних психологів, спрямованих на розв’язання екзистенційних проблем людини. Метод психосемантики надає найширші можливості для якісного аналізу явищ міфологічного порядку.

Мета дослідження є продемонструвати на практиці можливості методу психосемантики як потенційно нового засобу вивчення міфічної свідомості людини.

Метод психосемантики обґрунтовано в працях О. Артем’євої, В. Петренко, О. Шмельова. Він спирається на теоретичні положення про знаковий характер свідомості та її зв’язок з мовою (Л. Виготський, О. Леонтьєв, О. Лурія, О. Потебня). Практично метод базується на принципах асоціативного експерименту і виступає безпосередньою складовою семантичних методів, що вперше систематизовані та описані з метою вивчення процесів мислення (Ф. Гальтон, В. Вунд та Дж. Кетел). Серед психоаналітиків найбільший внесок у розвиток цього методу належить К. Юнгу. Операційно в цьому напрямі реалізується й розвивається метод семантичного диференціалу Ч. Осгуда та репертуарних ґраток Дж. Келлі. На сучасному етапі розвитку науки метод психосемантики використовується з метою вивчення етнічної свідомості (О. Лозова, О. Польшина). Міфологема «доля» досліджувалась лише в контексті іншої наукової проблематики (О. Варламова, Л. Зонді, С. Карпиловська,
Т. Титаренко), тому застосування методу психосемантики з метою її вивчення є принципово новим кроком в аналізі міфологічної свідомості.

Програма емпіричного дослідження складалася з трьох етапів. Перший передбачав вивчення традиційної картини світу досліджуваних, їхньої ціннісно-сенсової сфери методом опитування. На другому етапі досліджувалась міфологема «доля» методом психосемантики. На третьому було здійснено кількісний та якісний аналіз проявів міфологеми «доля», особливостей її опредметнення та інтерпретацію отриманих результатів.

Метод психосемантики дозволяє зафіксувати системи значень загальнокультурного ментального пpостоpу (термін В. Петренка), виявити неусвідомлені сенси і певним чином зафіксувати зріз картини світу досліджуваного суб’єкта. Його перевагою є обмежена сфера впливу експериментатора на здійснювану інтерпретацію. На сучасному етапі психосемантика використовує ряд методів: метод суб’єктивного шкалювання, асоціативний експеримент, метод семантичного диференціалу, методику особистісних конструктів Дж. Келлі. Найбільш відповідним до мети дослідження: вивчення міфологічної складової свідомості, було визначено метод асоціативного експерименту. Він дозволяє працювати з великою кількістю досліджуваних. Недолік його полягає в чутливості до фенологічної і синтаксичної подібності [1, с. 49], на нього впливають суб’єктивні фактори: рівень креативності, досвід [2, с. 455 - 456]. Метод психосемантики було доповнено прийомом графічного зображення символів до слів-стимулів. Перспективність такої форми полягає в тому, що малюнок «знімає обмеження», що автоматично накладаються свідомістю, коли людина намагається виразити думку в письмовій формі.

Поетапна реалізація програми дослідження передбачала, що бланк психосемантичного дослідження залучені особи отримували, на наступний день після заповнення спеціальної анкети. Вона містила питання покликані актуалізувати в досліджуваних переживання належності до роду, спільноти, переосмислити традиційні цінності, настанови та підготувати до кращого сприйняття і глибших відповідей на питання психосемантичного методу. Також анкета містила спеціальні питання які вимагали від досліджуваних обрати, з наперед заданих категорій, визначення поняття «доля».

За інструкцією психосемантичного методу, досліджуваним пропонувалось заповнити таблицю з 6 стовпчиків та 19 рядків. Його традиційну схему було розширено: досліджуваним пропонувалося в другому, третьому і четвертому стовпчиках написати асоціації до наведених у першому стовпчику слів, у п’ятому - визначити, символом чого є слова першого стовпчика, а в шостому - зобразити цей символ графічно, що дозволило досліджуваним повніше виразити своє розуміння слів–стимулів.

Перераховані слова–стимули є послідовним переліком міфологем, що як було виявлено окремим дослідженням [3], мають змістовний зв'язок з міфологемою “доля”. У бланку методики функціонально близькі поняття розташовувані поряд, наприклад: коровай – хліб, шлях – стежка, долоня – лінії на долоні; нитка – прядка – рушник; мати – Богиня–Мати. Подані довільно, вони стоять поряд з поняттями, що не мають пари: частка, зірка, доля. У першому варіанті методики ці поняття були парними, але пілотажне дослідження виявило, що доцільно скоротити методику. Гіпотеза дослідження передбачала, що міфологема “доля”, якщо вона наявна в картині світу досліджуваних, має виявитись серед асоціацій на запропоновані поняття. Для дотримання чистоти експерименту, до списку слів-стимулів поняття “доля” було внесене останнім, щоб не навіювати його як відповідь під час виконання завдання.

Обробка та систематизація семантичної частини дослідження здійснювалась методом групування даних. Матеріалом для нього стали парні показники схожості класифікованих об’єктів. Інтерпретація графічної частини дослідження здійснювалась методом контент-аналізу, він засновується на виявленні закономірних повторень певних значень. У нашому дослідженні такими значеннями були графічні складові малюнків та повторювання реакцій у семантичній частині.

Генеральну сукупність дослідження утворили люди різного віку від 16 до 49 років, українці за самовизначенням, що проживають на Київщині та Чернігівщині. При формування генеральної сукупності використовувався стохастичний метод. Одиницями відбору елементів визначеної сукупності, що підлягали аналізу, були етнонаціональні показники, місце проживання та вік. Побудова стратифікаційної вибірки відбувалась шляхом районування генеральної сукупності. Генеральну сукупність було поділено на однорідні групи за ознакою місця проживання. Потім з кожної групи, у випадковому порядку, відбиралась певна кількість одиниць, пропорційно питомій вазі групи в загальній сукупності. Ці одиниці становили люди різного віку: молодь від 16 до 20 років, від 20 до 30 років, та люди віком після 30 років. Відповідно кількість досліджуваних у групах: по Київщині становила 25 осіб віком від 16 до 20 років, 25 осіб від 20 до 30 років та відповідно 55 осіб старше 30 років; по Чернігівщині 24 особи від 16 до 20 років, 21 особа від 20 до 30 років та 60 осіб старше 30 років. Такий розподіл у середині кожної групи забезпечив типовість вибірки в усіх її параметрах. Загалом в дослідженні прийняли участь 210 осіб. За критеріями систематизації вибірка є простою, ймовірною, одноступеневою, змістовною.

Кількісне опрацювання даних психосемантичного експерименту дозволяє стверджувати екзистенційне значення міфологеми «доля» (у 144 осіб, 69%) досліджуваних хоча б один раз виникає реакція «доля» на запропоновані слова–стимули). Найчастіше асоціація «доля» викликається словом–стимулом «лінії на долоні» (115 осіб, 55%). На другому місці слова-стимули «ворожка» й «долоня» (29 осіб, 14%), які, як і асоціація «лінії на долоні», мають сенсовий зв’язок з передбаченням, приреченням майбутнього.

Окремо аналізувалась кількості асоціацій «доля» як відповідь на задані слова-стимули. Максимальна кількість асоціацій «доля» - п’ять (в одного досліджуваного). Чотири асоціації «доля» - у 6 досліджуваних, три – у 14 досліджуваних, в інших - по дві та по одній асоціації. Ця тенденція є суперечливою, так як зазвичай, люди намагаються не повторюватись у відповідях, прагнуть бути оригінальними, хоча в інструкції, доданій до бланку методики, окремо було уточнено, що асоціації можуть повторюватись.

Узагальнення результатів психосемантичного методу здійснювалось шляхом виділення кластерів та порівняння двох типів проаналізованих даних: «Асоціації до слова-стимулу «доля»» та «Особистісний вибір визначень поняття «доля»» (за даними опитування). Категорії що мали найвищий рейтинг у першій та другій методиці були занесені в таблицю 1.

                                                                                            Таблиця 1

Результати кластерного аналізу визначення поняття «доля»

Позиція

Асоціації до слова-стимулу «доля»

 

Особистісний вибір визначень поняття «доля»

 

1

1

Асоціації виражені за допомогою напрямку руху

24%

Визначення за допомогою фаталістичних понять

23%

2

2

Асоціації виражені за допомогою фаталістичних понять

17%

Визначення за допомогою напрямку руху

 

19%

3

 

 

3

Асоціації виражені за допомогою часових характеристик;

Асоціації виражені за допомогою загальнолюдських цінностей

16%

Визначення як загальної тенденції та за допомогою почуттів

 

16%

Як видно з таблиці, при відсутності наперед заданих визначень поняття «доля», досліджувані обирають ті, які означають: рух вперед (життя, життєвий шлях), фаталістичні значення, часові характеристики (час, майбутнє) та загальнолюдські цінності. За наявності наперед заданих визначень домінує фаталістичне уявлення про долю, як "рок", "фатум", також присутнє визначення долі як руху вперед і загальної тенденції життя. Простежується певне співвідношення позицій. Проаналізовані дані окреслюють сенсове поле творення міфологеми «доля» в структурі традиційної картини світу людини. Вони демонструють, що за своєю сенсоформою концепт «доля» є проективним. Він пов’язується, перш за все, з майбутнім, означується категоріями руху вперед та часу і носить фаталістичний характер.

Отримані результати увиразнюються результами контент-аналізу графічної частини методу психосемантики. Всі малюнки умовно розподілились на дві групи: основним елементом першої була лінія, а другої – коло. Логіка аналізу опредметненого вираження міфологеми «доля» базувалась на поетапному розгляді урізноманітнення та деталізації зображень. У процесі аналізу малюнки було систематизовано в таблиці за принципом ускладнення. Наприклад, першим малюнком є пряма лінія, наступним - хвиляста, потім - дві паралельні хвилясті лінії, далі - дві паралельні хвилясті лінії і так далі. У спеціальній літературі, що тлумачить символи, знаходимо такі пояснення: лінія, як і її варіації, - нескінченна лінія, обмежена лінія, лінія, замкнена в коло, відображає філософські підходи до життя як нескінченності, чи обмеженості рамками «народження – смерть» [4, с. 176]. У одній з робіт зображено символ «доля» за допомогою відрізка з чітко обмеженими кінцями, що символічно означають початок і кінець існування. У цьому ж контексті стає зрозумілим зображення домовини - знак скінченності буття. Графічні зображення, що відкривають глибинні пласти психіки людини, демонструють зв'язок концепту «доля» (асоціаціями на який є малюнки, що аналізуються) з загальнофілософським буттєвим питанням природи життя, його сутності.

Горизонтальний промінь на символічному рівні означає горизонт, земну або водну поверхню. Він символізує жіночу, пасивну сутність творення, в геральдиці позначується синім кольором [5, с. 25], як і стереотипізований колір води. Воду трактують як один з чотирьох першоелементів, основу сущого, первинний хаос, з якого, було створено землю. Вода – аналог материнського лона, з якого, шляхом оплодотворення небом, чоловічим первенем, створився світ. У міфах про всесвітню повінь вода є руйнівною силою [6, с. 65]. Згідно з діалектичним законом єдності та боротьби протилежностей, з одного боку, вода є відтворювальною сутністю, з іншого, – руйнівною. Вода має не лише жіночу статеву приналежність. Вона як горизонтальна поверхня трактується жіночою сутністю, а як вертикальна поверхня (дощ) означає чоловічу сутність, ту, що запліднює [6, с. 65].
К. Юнг вважав, що вода символізує глибини колективного несвідомого [7]. У графічних зображеннях символу «долі» поширено зображення хвилястої горизонтальної лінії, що є типовою піктограмою зображення води. У двох роботах графічною реакцією на долю є човни. Ця метафора може свідчити про двошарове маскування несвідомого змісту, в якому «вода» символізується логічно-асоціативним образом човен. Човен можливо трактувати як звичайний спосіб пересування, метафору людини, яка прямує „рікою життя”, певний зв’язок між різними метафізичними субстанціями, наприклад між світом живих та померлих (грецька символіка ріки Стікс). Асоціація «човен» зустрічається в вербальній частині методики. У двох роботах зображено ламану лінію, що за виглядом нагадує кардіограму. Її можна трактувати як символічний момент протікання життя, доки функціонує серце. Зображення серця виявилось досить поширеним, що є символом життя та кохання. Ламана лінія, крім того, ще означає лінійність, символізує різкі зміни, перепади в житті людини.

Філософський підхід до сенсу буття демонструють відповіді, в яких зображено спіраль як символ розгортання законів часу: постійне повернення, рух вперед та розвиток.

Символічне зображення розвитку як руху вгору є поширеним елементом, що передається зображенням сходів, драбин, рейок. Серед різновидів зображення шляху зустрічаються комбіновані варіанти, в яких над дорогою стоять запитальні знаки, намальовано людей, чи вказано напрямок руху.

Зустрічаються зображення з розгалуженнями шляху, що підкреслює можливість вибору та його примарність: розгалуження сходиться в одній точці. Часто зустрічаються роботи, в яких на слово-стимул «лінії на долоні» відреаговано вербально - словом «доля», а графічно зображено переплетені лінії. Така реакція є реалізацією ідеї життя як незбагненої, заплутаної сутності. Своїм зовнішнім виглядом вони нагадують павутиння, його символічне значення перебуває в одній смисловій площині з міфологемою «доля». Павутиння символізує зв’язок і тлінність матерії з одного боку, і творення, спіральне розкручування буття від центру до периферії, з іншого [7, с. 363]. За своєю побудовою воно є спіралевидним.

Оригінальним і глибинним проявом традиційної картини світу є зображення людини за принципом побудови сварги, яка, у свою чергу, є глибинним буттєвим символом, що сягає архаїчного періоду.

Цікавим з точку зору символізму є малюнок ока. Воно відображає уявлення про «око, що все бачить» і належить до найдревніших міфів про першопричину світу.

Зображення кола в «чистому» вигляді не зустрічається. Його домальовують «сонечком», «ворожильними кулями», «серцем» (в основі якого два півкола), «питальним знаком» (одне півколо), квіткою (пелюстки якої мають вигляд кола) або паляниці, що також має півколо в основі малюнка. Така тенденція є маскуванням несвідомих змістів. Чим більша кількість деталей домальовується, тим значнішим є вплив захисних механізмів. За своєю сутністю коло має глибинний символічний зміст. Воно відноситься до первісних символічних зображень образу світу [4, с. 176]. Поява його серед реакцій на слово–стимул «доля» свідчить про глибинність та важливість міфологеми «доля» в структурі традиційної картини світу сучасної людини.

Серед простих зображень має місце квадрат, що є символом матеріального світу [5, с. 37]. О. Найден ототожнює квадрат з ідеєю кола, досліджуючи символіку ромбу (модифікованого квадрату) в контексті вивчення арнаментики, він приходить до висновку, що ромб – на сакральному космогонічному рівні символізує богів. Його зображення на віконницях та серцях дерев’яних фігурок-ідолів виконує функцію оберегу [4, с. 176-180]. Спрощення символів та опредметнення їх у прості геометричні фігури, що збереглися в орнаментах і виявляють себе у сучасних формах зображувальної творчості, мають первісний сакральний сенс [9, с. 10]. У одній з відповідей у квадраті зображено людину. Це можна тлумачити як включення людини в матеріальний світ. Його чотири сторони означають сторони світу, чотири стихії, в філософії - чотири першоелементи буття [5, с. 37]. В іншій відповіді як символ «долі» зображено кінопроектор, що складається з двох квадратних елементів, – корпусу та екрану, на який спрямовано зображення. З точки зору символіки, це приклад поєднання архаїчних значень з сучасними.

Накладання індустріальних символів яскраво проявляється в роботах , в яких намальовано медаль та фотоальбом. Як спрощення, з одного боку, і захисна тенденція, з іншого, сприймаються зображення ворожильних карт на слово–стимул «ворожка», рук на слово–стимул «долоня», ниток на слово–стимул «нитка», короваїв на слово–стимул «коровай» і таке інше. Таке явище можна пояснювати не однозначно, зокрема як небажання досліджуваних розкриватися, як вибір найпростішого шляху з одного боку та як захисний механізм з іншого.

Було простежено ускладнення елементів, що виявлялось у кількісному збільшенні деталей, їхньому синтезі та вичлененні в самостійні метасимволи, що хоча й набували індивідуальних самобутніх рис, все ж при комплексному розгляді, зберігали свою причинність та зв’язок з похідними елементами. Проведений контент-аналіз продемонстрував, що міфологема «доля» традиційної картини світу сучасної людини перебуває в одному психосемантичному полі з архаїчними уявленнями людства про першопричину Всесвіту.

Як доведено К. Юнгом, графічне зображення є більш відкритим шляхом до глибин несвідомого, бо воно менше цензорується свідомістю особистості. Можна стверджувати, що графічні реакції є глибшими за словесні, і відображають шари архаїчної свідомості людини. Ґрунтуючись на поясненнях їхнього значення, можна підсумувати, що міфологема «доля» традиційної картини світу сучасної людини перебуває в одному семантичному полі з міфічними уявленнями про першопричину всесвіту та архаїчними уявленнями людства.

Результати психосемантичного методу узгоджуються з даними анкетного опитування і виявляють, що в свідомості сучасної людини міфологема «доля» презентується в психосемантичному полі понять: «життя», «життєвий шлях» («дорога», «стежка», «напрям»), як послідовний рух вперед зумовлений часом. Об’єктивність одержаних даних підтверджує графічна частина методу психосемантики, в який доля втілюється у схематичних зображеннях та малюнках дороги, шляху, лінії.

Проведений контент-аналіз графічної частини дослідження підтвердив, що міфологема «доля» традиційної картини світу сучасної людини перебуває в одному психосемантичному полі з архаїчними уявленнями людства про першопричину Всесвіту.

Отримані емпіричним шляхом дані окреслюють сенсовий зміст та екзестенційне значення міфологеми «доля» в структурі традиційної картини світу та доводять, що в свідомості людини вона має передусім об’єктивуюче-опредметнююче спрямування, що виражається в образах-символах успадкованих сучасником завдяки складним механізмам етнокультурних трансакцій і традиціоналізуючим впливам.

Перспектива подальшого дослідження проблеми полягає в поглибленому психологічному аналізі архаїчного змісту буденної свідомості людини та в створенні на його засадах нових засобів психодіагностики.

 

Список використаних джерел

  1. Петренко В. Ф. Психосемантика сознания / В. Ф. Петренко. – М.: Изд-во Моск. у-та, 1988. – 208 с.
  2. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина [пер. с англ. и общ. науч. ред. А. А. Алексеева]. – СПб: Питер, 2003. — 688 с.
  3. Скуловатова О. В. До питання еволюції міфологемних конструктів в онтогенезі свідомості українського народу / О. В. Скуловатова // Наукові записки Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред.
    С. Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2006. – Вип. 27. - С. 211–219.
  4. Найден О. С. Українське народне мистецтво в контексті слов’янського культурного універсаму. Архетипи і символи в історичному часі /
    О. С. Найден // Українська художня культура / [під ред. С. Й. Грица,
    Н. М. Корнієнко]. – К.: Либідь, 1996. - С. 170-186.
  5. Бауэр В. Энциклопедия символов / В. Бауэр, И. Дюмотц [пер. с немецкого Г. И. Гаев]. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1995. – 512 с.
  6. Энциклопедия символов, знаков, эмблем. – М.: Ексмо, СПб.: Мидгард 2005 – 608 с.
  7. Энциклопедия символов, знаков, эмблем. / [сост. В. Андреевой и др]. – М.: Локид: Миф. – 1999. – 576 с.
  8. Юнг К. Г. Архетипы и символы / К. Г. Юнг. – М.: Ренессанс, 1991. – 292 с.
  9. Найден О. С. Про нове і традиційне в сучасному українському народному мистецтві / О. С. Найден. – К.: Знання, 1977. – 23 с.
...

Всі права захищено. Копіювання матеріалів дозволяється лише із вказанням авторства та посиланням на першоджерело.
Copyright MyCorp © 2018