Політична психологія

Перелік літератури для самостійного читання

Книги та статті

Білети

Система оцінювання

Політична психологія - це розділ психології. Вона є міждисциплінарною галуззю, що виникла на стику двох наук - психології та політології. Політичну психологію, перш за все, цікавлять проблеми існування особистості в політизованому суспільстві. Предметом дослідження політичної психології є поведінка людини в політиці. Метою Політичної психології, як навчальної дисципліни є - сформувати у студентів систему знань в даній області.

Сучасна Політична психологія цікавиться багатьма аспектами політичного життя суспільства.

В рамках Політичної психології розробляються проблеми політики, як об'єкту вивчення психології, її особливостей та форм її виявлення. Вивчаються історичні аспекти існування цієї галузі. Розробляються методи та методологія політико-психологічних досліджень.

Ключовою категорією політичної психології постає людина. Це передусім особистість політика, але не менш цікавою категорією є особистість виборця, як людини яка свідомо впливає на політичні процеси в державі. Її свідомість, настанови, цінності.

Проблема політичної соціалізації в руслі проблеми особистості в політиці в сучасних умовах набуває надактуальності. Крім того, політичну  психологію цікавлять проблеми політичної участі та поведінки, політичного лідерства як психологічного феномену, психологічних аспектів формування і особливостей функціонування політичної еліти, соціально-політичного статусу особистості, ролі особистісного фактору в політиці.

Проблема політичного «менталітету» також займає свою нішу в наукових пошуках психологів.

Окремою категорією вивчення постають “політична свідомість” та “політична самосвідомість”. Їх особливості, компоненти, складові, виміри та види. Науковий інтерес представляє проблема вивчення еволюції політичної свідомості та самосвідомості. Колективне несвідоме, як частина політичної свідомості вивчається особливо докладно.

В рамках політичної психології вивчаються такі феномени як політична психіка (політичне сприйняття, політичне мислення, політичні емоції та переживання).

 Особливу увагу спеціалісти в галузі політичної психології приділяють таким категоріям як «політична культура» та «політична субкультура». Їх рівням існування, історії вивчення, психологічним аспектам та чинникам формування, таким як зовнішня та внутрішня політика держави, церква, вірування, традиції, настанови, менталітет, заклади освіти, ЗМІ, фінансові структури та різноманітні організації політичного і соціального спрямування, окремі прошарки суспільства. Сучасна наука виділяє три типи політичної культури: патріархальний, підданській, активіський.

Спеціалістам в галузі глибинної психології цікавим вбачається питання формування політичних настанов та стереотипів. Вони визначають наступні функції настанов: пізнавальна, афективна, оціночна, поведінкова, функція «бар’єру».

В Політичній психології вивчаються групові феномени. Її цікавлять як малі та середні групи так і маси.

В контексті вивчення малих груп в політиці розглядаються наступні проблеми: типологізація малих груп в політиці, етапи формування малих груп, внутрішні механізми становлення політичної групи, лідер і група.

Політична психологія взаємодіє з етнопсихологією в питаннях пов'язаних з вивченням основних видів національно-етнічних груп, національного характеру та національної свідомісті.

Окремим аспектом вивчення, в контексті групової психології, постає проблема лідера.

В контексті проблеми вивчення великих груп дослідників цікавлять рівні їх розвитку, політичні партії та суспільно-політичні рухи як реально діючі в політиці великі соціальні групи, основні підходи до вивчення великих груп,

Психологія масової свідомості є окремим розділом політичної психології. Вона вивчає: масові настрої в політиці, стихійну поведінку, її механізми, системи масової комунікації, загальні механізми стихійної системи, основні суб’єкти стихійної поведінки, психологію натовпу, психологію «публіки яку зібрали», психологію «публіки яку не збирали», основні форми стихійної поведінки, масову агресію, психологічний зміст етнічних стереотипів, масову свідомість, масову політичну психологію, масові настрої.

Найбільшим розділом політичної психології - є її прикладний аспект, який передбачає реалізацію надбань політичної психології на практиці. Зокрема це такі аспекти як: розробка методів політико-психологічних досліджень. психологічних прийомів політичного впливу (розколювання людей на «ми» та «вони», методи НЛП, переконання, навіювання, зараження, створення емоційного резонансу, риторичний прийом «Градації», наслідування. Використання ЗМІ як засобу політико-психологічного впливу), психологічні прийоми створення образу політика, політичне консультування, політична реклама, іміджмейкінг, PR (паблік рілейшнз), психологічні прийоми політичних дій (політична інтрига, політичний анекдот, психологічна війна, політична змова, політична мімікрія, хибна аналогія, політичні чутки та плітки, політичний блеф, голодування, «замовляння зубів», констатація факту, політична гра, політична провокація, політичний шантаж, політичне видовище, політичний ритуал).