Дослідження психологічного змісту міфологеми "доля" в традиційній картині світу людини

Головна → Статті → Цей матеріал

Скуловатова О.В. Дослідження психологічного змісту міфологеми "доля" в традиційній картині світу людини // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / За ред. С.Д. Максименка. – К.: ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2007. – Том Х. Вип. 2. – С. 484-493.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗМІСТУ МІФОЛОГЕМИ «ДОЛЯ» В ТРАДИЦІЙНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ЛЮДИНИ

Скуловатова О.В.

Уявлення, які людина наслідує, перебуваючи в традиційному середовищі, формують її світовідчуття та світорозуміння, визначаючи ставлення, базові настановлення та безпосередньо поведінку в світі, тому розуміння механізмів творення цих уявлень є актуальним завданням психології.

Представления которые наследует человек в среде традиционного общества, формируют его мировоззрение и мироощущение, определяют отношение к миру, базовые установки и непосредственно поведение, поэтому понимание механизмов формирования этих представлений является одной из актуальных задач психологии.

Постановка проблеми. Світосприйняття людини базується на міфологемах, стійких конструктивних утвореннях, що створюються людською спільнотою протягом всього періоду її розвитку. Вивчення цих конструктів дозволяє глибше зрозуміти структуру свідомості людини на шляху створення сучасної системи психологічної допомоги особистості. Кількість міфологем значна, тому ми обрали міфологему «доля» в якості предмета дослідження. Вона є одним зі складних конструктивних утворень, в якому виявляється загальне ставлення до життя, осягнення його закономірностей. Розробляючи методику проведення експерименту, ми припустили, що аналіз однієї міфологеми надасть можливість зрозуміти загальні закономірності творення міфологем.

Метою дослідження було висвітлити шляхом констатуючого експерименту місце та роль міфологеми «доля» в картині світу сучасної людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що проблема міфу протягом тривалого періоду часу привертала увагу філософів, істориків, антропологів, філологів. В рамках цих наук вивчалися різні сторони цього явища. Останні десять років психологічним аспектом міфу активно зацікавились психологи. Дослідження Євтушенко І.В., Гуцал Ю.С., Польшиної О.Г. розкривають багатовимірність та значимість цієї проблеми для психологічної науки.  Зазначимо, що міфологема “доля” в психології не вивчалася як окреме питання, а лише в контексті вивчення майбутнього, життєвого шляху особистості та іншої наукової проблематики, що висвітлюється в роботах Підласої І.А., Карпіловської С.Я., Титаренко Т.М., Губернюк Л.В.

Методику проведення експерементального етапу дослідження було розроблено на основі методу психосемантичного експерименту. Виходячи з мети дослідження, основну методику було доповнено анкетою, яка визначає загальний рівень традиційності картини світу респондентів, та стандартизованими методиками: Опитувальником рівня суб’єктивного контролю, Опитувальником «Здатність до співпереживання», Тестом – опитувальником батьківського ставлення.

На першому етапі дослідження респондентам пропонувалося заповнити анкету, яка була спеціально розроблена і крім питань паспортички, таких як ПІБ, вік, освіта, професійний статус, містила питання, що окреслюють особистісне свідоме ставлення до феномену «доля». Основною її метою було спонукати досліджуваних замислитись над питанням свого походження, родинних цінностей та ставлення до концепту «доля», що готувало ґрунт для кращого сприйняття і глибоких відповідей на другу методику – психосемантичний експеримент. Петренко В.Ф. використовував термін «психосемантика» для визначення області дослідження, що виникла на схрещенні психолінгвістики, психології сприйняття та дослідження індивідуальної свідомості. Переваги методу в тому, що він дає можливість працювати з великою кількістю досліджуваних, недолік його в чутливості до фенологічної і синтаксичної подібності, так як більшість асоціацій обумовлена мовними кальками, кліше [2; 38 - 49], до того ж на нього впливають суб’єктивні фактори: рівень креативності, досвід [3; 455 - 456]. Використовуючи цей метод, ми отримали уявлення про структуру, яка є основою свідомості конкретної людини, що дає можливість реалізувати одну з першочергових цілей дослідження: довести, що картина світу сучасної людини складається з міфологем, які сформувалися в процесі її філогенези.

Традиційну схему семантичного експерименту закладено в наступному алгоритмі: респонденту дають слова - стимули та пропонують записати асоціації до них. Існує два види: вільний (коли респондента не обмежують у виборі) та спрямований (він накладає обмеження у рамках певного граматичного класу) [2; 47]. В даному дослідженні завдання було розширено: респондентам пропонувалося в другому, третьому і четвертому стовпчиках написати асоціації до наведених у першому стовпчику слів, у п’ятому визначити, символом чого є слова першого стовпчика, а в шостому потрібно було зобразити цей символ графічно. Класик методу К.Г. Юнг зауважував, що символом ми називаємо термін, назву або навіть образ, що володіє крім свого загальновживаного ще й особливим додатковим значенням, яке несе щось невизначене, невідоме. Люди постійно використовують термінологію символів для означення понять, розуміння яких для них є складним [4], тому завдання означити, символом чого є слово - стимул, на наш погляд, дозволило респондентам повніше виразити своє ставлення до них.

Перераховані слова – стимули є переліком міфологем, які, як було встановлено емпіричним шляхом, мають смисловий зв'язок з міфологемою “доля”. Це такі як нитка, прядка, павутина, рушник, зірка, долоня, лінії на долоні, шлях, стежка, зозуля, коровай, хліб, частка, ворожка, відьма, Богиня – Мати, мати. В бланку методики вони розташовані таким чином, що близькі функціонально поняття стоять поряд, наприклад: коровай – хліб, шлях – стежка, долоня – лінії на долоні; нитка – прядка – рушник; мати – Богиня–Мати, ворожка – відьма. У випадковому порядку вони перемішані з поняттями, що не мають пари: частка, зірка, доля. У першому варіанті методики ці поняття мали пари, але після пілотажного дослідження виявилось доцільним скоротити методику, щоб не перевтомлювати респондентів і не викликати негативні емоції, пов’язані з тратою часу та монотонністю завдання. Тому поняття, які виявились менш ефективними в досягненні мети дослідження, ми забрали з таблиці, що значно скоротило методику і зробило її більш прийнятною для респондентів.

Плануючи дослідження, гіпотетично було визначено, що міфологема “доля”, якщо вона наявна в картині світу респондента, має проявитись серед асоціацій на наведені поняття. З метою збереження чистоти експерименту в список слів - стимулів було внесено поняття “доля” останнім, щоб не навіювати його в якості відповіді респондентам під час виконання завдання.

Додатковим моментом в дослідженні є графічне зображення символу. Цей метод вбачається перспективним, так як малюнок знімає обмеження, які створює письмова мова. Вона формувалась тривалий період історії та виокремилась в стандартні правила написання літер-символів. Малюнок же в свою чергу містить інформацію, що безпосередньо стосується індивідуально - психологічних особливостей людини [5; 25], і знімає «цензуру свідомості», висвітлюючи несвідомі сторони психіки. Інтерпретуючи отриманні данні, ми посилались на твердження, що символ - посередник між пам’яттю культури і текстом [6; 160], який є своєрідним способом кодування та шифровки інформації в пам’яті і тому він зберігається в самобутньому вигляді протягом досить тривалих історичних періодів і може бути актуалізованим та проінтерпретованим.  

З метою стандартизації та підтвердження результатів дослідження була використана методика УРСК (Опитувальник рівня суб’єктивного контролю), яка визначає, наскільки в житті та рішеннях людина сподівається на долю, випадок, вдачу, і в якій мірі бере відповідальність за своє життя на себе.

Четвертою методикою, яка була застосована в дослідженні, була методика «Виявлення здібності до співпереживання». Цей опитувальник розкриває здатність особистості до співпереживання, основаного на емпатії (осягненні емоційного стану проникненню в почуття іншої людини).

Стосунки, що склалися в родині, визначають людину, основні тенденції її поведінки, вибори, настановлення, що спрямовують її життя, тому п’ятою методикою було обрано «Тест – опитувальник батьківського ставлення» (А.Я. Варга, В.В.Столін). Виходячи з завдання дослідження, був змінений текст інструкції опитувальника: респондентам пропонувалося відмітити відповіді, намагаючись це зробити з точки зору їх батьків.

Обробка даних проводилась на основі пакету статистичної програми SPSS 13.00.

Визначаючи рівень традиційності середовища респондентів, на основі анкети було підраховано загальний бали по відповідях на питання та присвоєно їм числові коефіцієнти. Також на основі анкети було створено таблицю, що відображує свідому позицію респондента по відношенню до міфологеми «доля», де порівнювались показники по шести позиціях:  «Я вирішую», «Інші вирішують», «Випадок вирішує», «Доля визначає», «Фаталістична позиція», «Релігійна позиція». По кожній з перерахованих позицій підраховувалась кількість балів. Сукупність показників отриманих по цій таблиці, дозволила побачити картину співвідношення визначених позицій. З отриманих кількісних показників випливає, що найчастіше свідомо людина приймає позицію «я вирішую». Це результат виховання в родині та школі, де з дитинства навіюють, що людина має брати на себе відповідальність за своє життя та вчинки. Значно менше опитаних вважає, що їх життя визначає випадок, доля, Божественне втручання.

Кількісні показники по позиції «я вирішую» корелюють з показником «соціально-бажаної поведінки» (Тест – опитувальник батьківського ставлення). Тобто соціальна бажаність викликає применшення «я вирішую» позиції. Показники по позиції «випадок вирішує» корелюють з показниками по шкалі «область досягнень» (Опитувальник рівня суб’єктивного контролю). Дані дозволяють стверджувати, що респонденти, які визначають випадок як один з важливих чинників свого життя, мають низькі показники по шкалі «область досягнень», що характеризується приписуванням життєвих успіхів зовнішнім обставинам.

Домінування «релігійної позиції» проявляється відповідно у віруючих людей. Показово, що високі бали по цій позиції корелюють з високими показниками по шкалі «рівень традиційності». На наш погляд, це зумовлено тим фактом, що люди, які дотримуються релігійних поглядів, і в питаннях традиційності є більш послідовними та сумлінними.

Кількість респондентів з явною позицією «доля визначає» є незначною, що підтверджує наше припущення, відносно того що, міфологема «доля» свідомо не визначається представниками сучасного суспільства як впливовий фактор життя.

Також показовим є факт відсутності кореляції між показником рівня традиційності та свідомою позицією респондентів відносно концепту «доля». Так як вона є раннім глибинним утворенням, на її існування не впливають сучасні тенденції суспільства у питаннях свідомого ставлення до традицій.

В таблиці значень особистісного свідомого визначення поняття «доля» ми виділили дев’ять позицій. Кожна з них мала ряд наперед заданих значень. Під крайнім ступенем вираження розумілися такі означення поняття «доля» як: рок, фатум, приреченість, невідворотність, щось передане батьками; під означенням долі як загальної тенденції малися на увазі наступні визначення: талан, щастя, нещастя, безталання, означений плин подій; до визначення поняття «доля» як ситуативного прояву віднесли означення її як фортуни і вдачі; під майбутнім розумілося визначення долі як майбутнього, прийдешнього; категорія обставини, збіг подій містить однойменні означення; під асоціативними уявленнями розумілися такі як планида, зірка; категорія волевиявлення має на увазі такі визначення поняття «доля» як вибір, рішення; категорія життєвий шлях не вимагає окремих пояснень; категорія міфологічний елемент містить наступні поняття: фольклорний елемент, божество, міфічна істота, давня химера, неіснуюча річ. Така категоризація дозволила виділити з великого масиву означень і уявлень основні тенденції у свідомих судженнях респондентів відносно їх розуміння сутності поняття «доля»

Отримані дані дозволяють зробити висновок, що найчастіше долю визначають в крайньому фаталістичному значенні як щось невідворотне, передане батьками, та як синонім життєвого шляху, що співвідноситься з результатами психосемантичного експерименту, де «життя» та «життєвий шлях» є найчастіше вживаними асоціаціями зі словом - стимулом «доля». Підтверджують ці дані також графічні зображення, в яких доля виражається через зображення дороги, шляху, лінії.

Показово, що мінімальну кількість балів отримало означення долі як міфу чи забобону. Це свідчить про важливість цієї міфологеми та те, що людина має глибинну віру в закономірність протікання життя. Аналізуючи отримані дані, ми прийшли до розбіжності: з одного боку більшість респондентів обрало позицію особистісної відповідальності: «я вирішую», а з іншого боку лише троє з опитаних поставили на третє місце означення долі як забобону. При пильному аналізі ця розбіжність стає зрозумілою, так як свідомо людина намагається брати відповідальність на себе, діючи за схемами, які їй було нав’язано з дитинства, але з іншого боку вона відчуває життя через традиційну картину світу, що складається з міфологем. Щоб зберегти рівновагу з оточуючим світом, вона мусить мислити двошарово, де перший шар складають уявлення, прищеплені вихованням і соціальними установами, а другий, більш глибокий, передається з покоління в покоління утворюючи явище традиційної картини світу.

Привертає увагу той факт, що в жодній з анкет поняття «доля» не було визначено як нещастя, або безталання. В психосемантичному експерименті також жодна з асоціацій не несе відкрито негативного забарвлення на зразок: лихо, біда, горе та інш. Хоча зустрічається асоціація «смерть» та асоціації тривоги (приреченість, неминучість, невпевненість, страждання). Загалом людині притаманне позитивне ставлення до майбутнього, доля в багатьох роботах визначалась як майбутнє.

Підтверджує цю думку і той факт, що серед асоціацій на слово – стимул «доля» на четвертому місці знаходиться асоціація «щастя», тобто «доля» отримує яскраво-позитивне забарвлення.

Психосемантичний експеримент дає надзвичайно широкі можливості для аналізу. Реакції, що їх фіксують респонденти, є певним зрізом картини світу в семантичному полі поняття. З метою систематизації отриманих результатів було створено загальну таблицю обробки, в якій фіксувались: частота появи реакції «доля»; слова, що викликають реакцію «доля»; слова, що є реакцією на слово «доля»; частота використання слів реакцій на слово «доля» в поєднанні з іншими словами. Результати було узагальнено в інтерпритаційній таблиці, яка відображає коофіцієнт частоти виникнення реакції «доля», що дорівнює загальній кількості реакцій «доля» поділеній на загальну кількість учасників дослідження, що становить 1, 25. Отримані показники дозволяють стверджувати значимість міфологеми «доля» для представників сучасного суспільства.

В психосемантичному експерименті респонденти давали асоціативні реакції на слова – стимули, які за припущенням мали викликати реакцію «доля». Підставою було твердження, що якщо реакція фіксується респондентом (в даному випадку реакція «доля»), відповідно вона існує в його картині світу. З отриманих даних можемо зробити висновок щодо правомірності висунутих припущень, так як шістдесят дев’ять відсотків опитаних хоча б один раз виявили реакцію «доля» на запропоновані слова – стимули. Найчастіше асоціація «доля» викликається словом – стимулом «лінії на долоні» (у п’ятдесяти п’яти відсотків опитаних). На другому місці слова - стимули «ворожка» та «долоня» (у чотирнадцяти відсотків опитаних), які, як і асоціація «лінії на долоні», мають зв’язок з передбаченням майбутнього.

Кореляцій між кількістю повторів реакції «доля» та показниками інших методик не виявлено. Цей факт ще раз доводить, що міфологема «доля» є глибинним конструктом традиційної картини світу людини і на її існування не впливають особистісні фактори, такі як стиль виховання в родині, емоційна чутливість респондента, цінності та настановлення, які є індивідуально - особистісними утвореннями. Міфологеми ж у свою чергу є несвідомими явищами суспільного порядку. Майже на всі перелічені в методиці поняття, було зафіксовано реакцію «доля». Жодної реакції «доля» не було лише на слово – стимул «відьма». Причину такого «ігнорування» ми вбачаємо в наявності слова – стимулу «ворожка», що має більш позитивне емоційне забарвлення. Як ми вже зазначали, ставлення до концепту «доля» у більшості опитаних є позитивно емоційно забарвленим.

Наступним етапом став якісний аналіз отриманих даних, тобто асоціативних реакцій на слова – стимули. Отримані реакції на слова – стимули  мають широке смислове поле і не вкладаються в стандартні рамки визначення асоціацій, прийняті в філології. Тому ми означили дванадцять видів асоціацій. Підрахувавши кількість балів, з розрахунку за кожне повторення асоціації - один бал, і поділивши їх на кількість слів в категорії, було отримано середнє значення по категорії.

Якщо подивитись з інтерпритаційної таблиці частоти виникнення асоціацій видно, що найчастіше слово «доля» асоціюється зі словами: життя, рок, щастя, життєвий шлях. Це узгоджується з даними, які були отримали, в аналізі свідомих визначеннь, що їх давали респонденти поняттю «доля». Наявність великої кількості різноманітних асоціацій на слово – стимул «доля» свідчить на користь припущення, що міфологема «доля», будучи утворенням суспільного порядку, індивідуально актуалізується в особистісній свідомості конкретної людини. Але різниця в баченнях має загальну тенденцію вираження.

Аналіз графічної частини дослідження вимагає окремої статті, тому ми не будемо детально на ньому зупинятися, а лише зауважимо, що грунтуючись на поясненнях, що нам їх представляють графічні зображення, можемо стверджувати зв'язок міфологеми «доля» з міфічними уявленнями про першопричину всесвіту та найдавнішими архаїчними уявленнями людства

В результаті розрахунку даних тестових методик, що здійснювався на основі програми SPSS – 13.00, було отримано наступні результати: Показники по шкалі: «Область досягнень», корелюють з показниками свідомої позиції респондента по шкалі «випадок вирішує». З чого випливає, що люди, які приписують свої досягнення зовнішнім факторам, мають низькі показники по шкалі досягнень. Показово те, що показники інтернальності в області досягнень та в області невдач не корелюють з показниками свідомої позиції респондента по шкалі «доля визначає», що свідчить на користь припущення про більш глибоку природу міфологемного конструкта «доля», ніж просто значення його як зовнішнього обставинного фактора. Показники по шкалі «Відкидання» корелюють з показниками по шкалі «Авторитарна гіперсоціалізація» та «Маленький невдаха» (Тест – опитувальник батьківського ставлення).

Дані, отримані в результаті експериментального дослідження міфологеми «доля» в структурі традиційної картини світу українського народу, дозволяють зробити наступні висновки:

1. На основі аналізу експерементально отриманого графічного матеріалу стверджується зв'язок міфологеми «доля» з найдавнішими архаїчними уявленнями людства. У сучасної людини найпростіше в свідомості актуалізуються міфологеми, що відносяться до передхристиянської доби існування міфологемних утворень, які відображено в створеній нами таблиці часової стратефікації світоглядно – віросповідних поглядів повязаних з міфологемою «доля».

2.  Шляхом імпіричного аналізу вдалося з’ясувати, що первинно уявлення про долю з’явилося в дородовому суспільстві. Розвиваючись та ускладнюючись міфологема «доля» набула різноманітних значень, таких як  частка загального блага, що регулюється суспільним розподілом, шлях відведений в житті кожній людині, чоловік чи дружина – «суджені» одне одному, самостійна істота в образі дівчини чи хлопця, що має вплив на життя людини, проекція майбутнього і найпізніше як внутрішня сутність людини, з якою необхідно справлятися. Міфологема «доля» символізується ниткою, рушником, пряслами, зірками, хлібом (зерном), долонею, лініями на долоні, зозулею, павуком, павутинням

 3. Експерементально було підтверджено: міфологема «доля» є значимим чинником традиційної картини світу українського народу. В її основі лежить дуальне протиставлення між приреченістю і свободою вибору. Вона виступає специфічним переживанням часу.

 4. З огляду на одержані результати дослідження можемо стверджувати, що міфологемний зміст традиційної картини світу відкриває широкі горизонти для подальшого психологічного дослідження міфологічного рівня свідомості людини та створення на його засадах системи психологічної допомоги особистості, що переживає екзестенційну кризу.

Література

1. Леви-Строс Клод. Мифологики: В 4-х т. / З.А. Сокулер (пер.), К.З. Акопян (пер.) — М.; СПб. : Культурная инициатива, 2000. — (Книга света; "Университетская библиотека".Культурология).  Т. 1: Сырое и приготовленное. — 406с.

2. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. – М.: Издательство Московского университета, 1988. – 208 с.

3. Психологическое тестирование. – 7-е изд. / А.Анастази, С.Урбина – Спб.: Питер, 2003. – 688 с.

4.  К.Г. Юнг Архетипы и символы. – М.: Ренессанс, 1991. – 292 с.

5. Романова Е. С. Графические методы в практической психологии. – СПб: Речь, 2002. – 416 с.

6. Бенаус Л. Знаки, символы, мифы. / Бенаус Л. – М.: ООО “Астрель”, 2004г. – 160 с.

7. Бауэр В., Дюмотц И. Энциклопедия символов. / Перевод с немецкого Г.И.Гаева. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1995. – 512 с.

8. Энциклопедия символов, знаков, эмблем. – М.: Ексмо, СПб.: Мидгард 2005 – 608 с.

9. Энциклопедия символов, знаков, эмблем. / В. Андреева и др. – М.: Локид: Миф. – 1999. – 576 с.