Психологія: лекції, семінари,
практичні, сценарії тренінгів

пошук по сайту
ось
Вхід

Основи психоаналізу

Література

Перелік рекомендованої літератури

Лекція 1 (презентація)

Лекція 1

Лекція 2

Лекція 3

Лекція 4

Питання до заліку

Система оцінювання

Вид роботи

Бали

1

Участь в конференціях, олімпіадах, виконання творчих робіт тощо.

10

2

Ведення конспекту (оцінка виставляється за наявності всіх лекцій та творчих завдань. Допускається вклеювання скорочених варіантів роздрукованих матеріалів).

5

3

Складання та проведення власного тесту по лекційному матеріалу

5

4

Відповіді на семінарських заняттях.

60

6

Усний модульний контроль

10

7

Читання першоджерел (10 балів за першу книжку і по 5 за кожну наступну)

10

8

Всього

100

 

Форма роботи

Оцінка в балах

1

Відповідь на теоретичне питання

1-3

2

Відповідь з використанням додаткової літератури, першоджерел

2-4

3

Змістовне доповнення

1-2

4

Відповідь на проблемне запитання

1-2

5

Суттєве запитання до доповідача

1-2

6

Експрес-тестування

1-3

7

Підготовка самостійної роботи

1-4

Вивчивши даний курс Ви не станете психоаналітиком, не зможете з впевненістю стверджувати, що вам відомо все про психоаналітичну концепцію, і навіть не переживете власного катарсису. Ця навчальна дисципліна покликана ознайомити студентів з основами - “абеткою” психоаналітичної концепції. А для сучасного психолога неможливо розуміння душевних процесів, без знань про концепцію геніального психотерапевта - Зігмунда Фрейда. Можливо погоджуватись, чи не погоджуватись з постулатами його теорії, але неможливо не визнавати всієї величі та зухвалості цього потужного генія свого часу. Предметом навчальної дисципліни «Основи психоаналізу» є – теоретичні, методологічні та практичні основи психоаналізу як психотерапевтичного методу.

Навчальна дисципліна «Основи психоаналізу» вважається нормативною для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". Вона вимагає широкої обізнаності в сфері філософії, історії, релігієзнавства. А ще необхідною передумовою є готовність до сприйняття та вивчення нової, інформації, яка часом може викликати протест, обурення. або не розуміння. Що б зрозуміти, зауважте, не стати психоаналітиком, чи ярим фанатом Фрейда, а просто вийти на щабель розуміння його концепції, необхідною умовою є читання наукової літератури - першоджерел. Ніколи часові рамки аудиторної роботи не дозволять вивчити і десятої долі того грандіозного спадку який лишили Фрейд та його не менш відомі учні (К.Г. Юнг, А. Адлер, К. Хорні, А. Фрейд, О. Ранк та інші).

В цьому курсі студенти ознайомляться зі змістом поняття «психоаналіз», його основними значеннями, історія виникнення психоаналізу і її тісний зв'язок з життям автора, науковий та прикладний психоаналіз (поняття «дикий психоаналіз» та «делітантський психоаналіз»), джерела виникнення психоаналізу (філософські концепції та постулати які передували виникненню теорії несвідомого психічного, значення психоаналізу для світової психології.

В своїй практиці З. Фрейд ввів ряд понять: витіснення, лібідо – одне з основних понять психоаналітичної теорії, нарцисизм, опір, перенос, контр перенос, негативна терапевтична реакція та інші. Ще одним значимим постулатом психоаналізу вважається ідея про Комплекс Едипа та комплекс Електри.

Вивчення концепції психоаналізу необхідно починати з розуміння несвідомого психічного, його динаміки та багатозначності. Крім того, необхідно розглянути питання: закономірність та аналіз несвідомих дій; метапсіхологія потягів; специфіка несвідомих процесів; труднощі та обмеження на шляху усвідомлення несвідомого. Більш глибокому розумінню цієї проблеми слугуватиме вивчення наступних питань: 

  • Структурні складові психіки.
  • Теорія частин психіки. Воно (Ід – темна та неприборкувана частина психіки наділена власними потягами та пристрастями), Я (Его – уособлення здорового глузду) і Над-Я (Супер-его – субстанція, що коріниться в несвідомому і є уособленням Я-ідеалу, утвореному шляхом інтеріоризації образу батька).
  • Внутріпсихічні конфлікти особистості.
  • Проблеми «Я»: Я – слуга двох господарів.
  • Утворення Над-я. Самоствердження «Я».
  • Витіснення як результат роботи «Я».

В своїй праці “Психопатологія буденного життя” З. Фрейд висунув припущення, про відсутність випадкових речей в психічному житті людини. Він аналізував помилкові дії та їх закономірності, описки, омолвки, забування слів та втрачання речей.

Вивчаючи концепцію Фрейда не можливо оминути проблему сексуальності, зокрема такі питання: нормальна і збочена сексуальність, інфантильна сексуальність, фази психосексуального розвитку дитини, сексуальне життя людини в психоаналітичній теорії, невроз страху і дитячі фобії, реальний і невротичний страх, страх і витіснення, травма народження і страх смерті.

В праці “аналіз сновидінь” З. Фрейд намагався розкрити їх тайну. Він писав, що “сни - це королівський шлях до несвідомого”. В контексті цієї проблеми його цікавила: природа сновидінь і методи їхнього тлумачення, основні механізми роботи сновидіння: згущення, зсув, перетворення думок у зорові образи та вторинна обробка, техніки тлумачення сновидінь, символічна мова несвідомого, що проявляється у сновидінні, сновидіння пацієнтів і аналітичний процес, архаїка сновидінь.

Центральною психологічною проблемою вивченню методів подолання якої З. Фрейд присвятив своє життя була проблема неврозів. Тому в контексті цього студенти розглядають наступний блок питань: специфіка клінічного психоаналізу; сенс невротичних симптомів; приклади невротичних захворювань, що наводяться З. Фрейдом в його роботах; психоаналітичне розуміння невротичних симптомів; етіологія та походження неврозів; патогенний конфлікт особистості; сексуальні потяги і потяги Я;  «Втеча у хворобу» як засіб подолання конфлікту; вигода від хвороби яку отримує пацієнт з неврозом; відкриття опору аналітиком; види опорів; типові прояви опорів в поведінці клієнта; виявлення і опрацювання опору; позитивний і негативний перенос; контрперенос; нарциссичне Я аналітика; невроз переносу; еротизований перенос і контр перенос; зустріч людини з власним несвідомим.

У психоаналітичній терапії існує ряд правил, з якими знайомляться студенти під час вивчення курсу: основне технічне правило психоаналізу – говорити все, що приходить в голову не приховуючи нічого від психоаналітика; абстиненція – як утримання від задоволення еротичних бажань в процесі терапії та заборона на швидке зняття симптомів захворювання; стратегія аналітика під час психоаналітичної терапії; Аналіз кінцевий та безкінечний; цілі психоаналітичної терапії.

Зігмунда Фрейда називають батьком психоаналізу, але він мав багато послідовників, тому студенти під час вивчення курсу “Основи психоаналізу” розробляють наступні питання:

  • Роботи К.Г. Юнга і його вклад в науку.
  • Теорія архетипів К.Г. Юнга (мудрець, тінь, мандала, аніма, анімус) та її значення для сучасної психологічної науки. Колективне несвідоме (К.Г. Юнг).
  • Комплекс неповноцінності та мотив влади  в роботах А.Адлера. Порядок народження і його вплив на формування характеру індивіда (А. Адлер).
  • Вікова періодизація Е. Еріксона.
  • Проблема любові та свободи в роботах Е. Фрома.
  • Ініші філософські питання підняті в працях Е. Фрома.
  • Вчення про захисні механізми  розроблене дочкою З. Фрейда А. Фрейд.
  • Міф про народження героя  в роботах О. Ранка.
  • Психотерапевтична практика Е. Нормана. С. Биркхойзер-Оері – жінки в психоаналізі (проблема архетипу матері).
  • Г. Закс, Ш. Ференци, В. Райх, М. Ейтингон, В. Штеккель, К. Абрахам та інші послідовники З.Фрейда.
...

Всі права захищено. Копіювання матеріалів дозволяється лише із вказанням авторства та посиланням на першоджерело.
Copyright MyCorp © 2018