Психологія: лекції, семінари,
практичні, сценарії тренінгів

пошук по сайту
ось
Вхід

Психологія

Бальна оцінка

Лекції 1, 2

Лекція 1. Презентація

Лекція 2. Презентація

Лекція 3. Презентація

Лекція 4. Презентація

Лекція 5. Презентація. Частина 1

Лекція 5. Презентація. Частина 2

Лекція 6. Презентація

Лекція 7. Презентація

Практикум по психології для менеджерів

Перелік рекомендованої літератури

Питання до практичних та екзаменів

Білети

Система оцінювання

Вид роботи

Бали

1

Участь в конференціях, олімпіадах, виконання творчих робіт тощо.

10

2

Ведення конспекту (оцінка виставляється за наявності всіх лекцій та творчих завдань. Допускається вклеювання скорочених варіантів роздрукованих матеріалів).

5

3

Складання та проведення власного тесту по лекційному матеріалу

5

4

Відповіді на симінарських заняттях.

60

5

Підготовка доповіді з презентацією (1 раз на семестр)

10

6

Читання першоджерел (10 балів за першу книжку і по 5 за кожну наступну)

10

7

Усний модульний контроль

10

8

Всього

100

 

Форма роботи

Оцінка в балах

1

Відповідь на теоретичне питання

1-3

2

Відповідь з використанням додаткової літератури, першоджерел

2-4

3

Змістовне доповнення

1-2

4

Відповідь на проблемне запитання

1-2

5

Суттєве запитання до доповідача

1-2

6

Експрес-тестування

1-3

7

Підготовка самостійної роботи

1-4

Особливість і важливість знань з психології закладено в її об’єкті – вивчення психіки особистості і предметі – з’ясування чотирьох структурних елементів психіки, а саме: психічних пізнавальних процесів, психічних станів, утворень та властивостей.

Психологія  розкриває сутність індивідуальної та групової поведінки, особливості внутрішнього світу людини, природу її здібностей, потреб, взаємодії з оточенням, сприяє пошукові сенсу своєї життєдіяльності, усвідомленню особистих психологічних можливостей, професійній самореалізації.

Мета навчальної дисципліни полягає у вивченні загальних закономірностей, механізмів становлення та розвитку психічних пізнавальних процесів, властивостей, станів та утворень. Формування психологічної культури взаємодії у професійній та повсякденній діяльності, як складової частини високого рівня професіоналізму майбутніх спеціалістів.

В першій темі студенти вивчають: актуальність сучасної психології в повсякденній та професійній діяльності; визначення психології як науки та її об’єкту, предмету, методів і завдань; основні принципи психології: детермінізму, єдності, свідомості і діяльності, розвитку, особистісного підходу, об’єктивності та науковості; завдання сучасної психологічної науки і практики; основні етапи становлення психології як науки; головні школи та теорії світової психології; структуру (галузі) сучасної психології; методи психології;  зв’язок психології з професійно орієнтованими та загальноосвітніми дисциплінами; можливості психіки особистості та ії практичне застосування у професійній діяльності; науково-практичні проблеми психології.

В темі присвяченій нижчим психічним пізнавальним процесам студенти вивчають:

  • Розвиток і функції психіки.
  • Структуру психіки.
  • Класифікацію психічних пізнавальних процесів.
  • Основні характеристики когнітивної сфери особистості.
  • Визначення та властивості понять: «відчуття» та «сприймання».
  • Функції відчуттів та сприймань.
  • Відчуття та сприймання, як різні за повнотою та глибиною рівні пізнавальної діяльності індивіда.
  • Психофізіологічна схема виникнення відчуттів.
  • Властивості відчуттів: адаптація, сенсибілізація, контраст, послідовність образів, синестезія, пороги розрізнення.
  • Модальність (якість) відчуття.
  • Інтенсивність відчуття, як його кількісна характеристика.
  • Чутливість аналізатора та її вимірювання. Часові характеристики відчуттів.
  • Поняття про тривалість та послідовність відчуттів.
  • Просторові характеристики відчуттів.
  • Види, типи та властивості сприймання.
  • Цілісність та структурність сприймання, різні тлумачення їхніх механізмів (гештальтпсихологія, Д. Гібсон, теорія перцептивних дій).
  • предметність, активність, цілісність, аперцепція, змістовність, вибірковість, константність.
  • Характеристика уявлення, класифікація та шляхи формування.

Вивчаючи вищі психічні пізнавальні процеси, студенти ознайомляться з наступними питаннями:

  1. Увага (психологічні теорії уваги; функції уваги; види уваги (мимовільна, довільна, післядовільна); властивості уваги – концентрація, обсяг, переключення, розподіл, коливання, стійкість; вікові особливості розвитку уваги; шляхи формування властивостей уваги; увага в пізнавальній діяльності особистості).
  2. Пам'ять (загальна характеристика пам’яті, психологічні теорії пам’яті; процеси пам’яті (запам'ятовування, відтворення, зберігання, забування, закономірності забування за Еббінгаузом); види пам’яті, класифікація пам’яті, психологічна характеристика властивостей пам’яті, вікові та індивідуальні особливості пам’яті, техніки запам’ятовування (мнемоніка)).
  3. Мислення (загальна характеристика мислення, основні положення теорій мислення, види мислення, стадії розвитку мислення в онтогенезі (наглядно-дійове, наглядно-образне та словесно-логічне мислення), особливості емпіричного, теоретичного, професійного мислення, психологічна характеристика властивостей мислення, креативність як психологічна основа індивідуальних відмінностей у мисленні, мовлення та мислення (друга сигнальна система). Психолінгвістика).
  4. Уявлення та уява (поняття про уявлення та уяву, класифікація уяви та уявлення, види і прийоми уяви, фізіологічні основи уяви, уява та фантазія, розвиток уяви, уява, фантазія, творчість в професійній діяльності).
  5. Психічні утворення: знання, навички, вміння, звички.
  6. Індивідуальні властивості у структурі особистості.
  7. Психологічні ознаки спрямованості, потреб, мотивів, цілей.

В курсі психологія значна роль приділяється вивченню темпераменту, характеру та нервової системи. Студенти розглядають типологічні виміри особистості за Павловим, Айзенком, Кречмером, Шелдоном.

Окремий розділ присвячено емоціям. почуттям та психосоматичній сфері. Види емоційних станів (афект, стрес, настрій тощо) та їх характеристики.

Не лишається поза увагою вольова сфера.

В розділі присвяченому індивідуальній та груповій психології розглядаються наступні питання: 

  1. Визначення та співвідношення ключових понять: людина, суб’єкт, індивід, індивідуальність, особа, особистість.
  2. Концепції та структура особистості в різних психологічних школах. (Б.Г. Ананьєв, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн) та зарубіжних (З. Фрейд, К. Юнг, Г. Меррей та ін.)
  3. Біологічні та соціальні фактори формування та розвитку особистості.
  4. Вікова періодизація розвитку людини та кризи.
  5. Спрямованість особистості, потреби, інтереси, рівні мотивації за А. Маслоу.
  6. Особливості інтерпретації методик вивчення мотивації у досягненні успіху та уникнення невдач. Локус контроль.
  7. Поняття свідомості та самосвідомості. Структура свідомості. Становлення самосвідомості в процесі онтогенезу. Вікові особливості формування самосвідомості. Я-концепція та її складові. Образ Я, як регулятивний механізм психічного життя. Життєвий шлях і життєвий світ особистості.
  8. Поняття про групу в психології. Види груп: великі та малі, первинні та вторинні, лабораторні та природні. Група і колектив. Структура взаємин у малій групі. Лідерство і керівництво. Згуртованість і конфліктність у групі. Соціально-психологічний клімат у колективі. 

Майбутні спеціалісти вивчаючи Психологію ознайомлюються з психологією професійної діяльності, зокрема вони вивчають: психологічне значення діяльності для людини; основні поняття психології праці; діяльність з точки зору психології; види людської діяльності; мотиви, потреби, інтереси, цілі в діяльності; умови та особливості системи “людина-середовище”, що впливають на ефективність професійної діяльності; соціально-психологічні, природні, технічні та медико-біологічні чинники впливу функції психіки в процесі діяльності; загальна характеристика профпридатності; загальні та визначальні ознаки індивідуального стилю діяльності; психологічна характеристика динаміки працездатності під час професійної діяльності; креатівність та адаптація у професійній діяльності; психологічні наслідки безробіття; особистісні якості і професійні здібності сучасного спеціаліста; актуальні проблеми психологічного забезпечення професійної діяльності (ПЗПД).

останньою, але не менш важливою темою виступає психологія сімейних стосунків, зокрема такі питання як: взаємини у сім’ї як психологічна проблема; типи взаємин; справжня любов; любов – дружба; збереження близьких взаємин; відповідальність батьків та дітей за свої дії; виховання дітей; роль і значення сім’ї в житті суспільства, людини; місце жінки та чоловіка в родині; концепція гендерного консенсусу; особливості молодіжної студентської сім’ї; проблеми та причини сімейних конфліктів; психологічні правила, прийоми їх вирішення; основні критерії психічного і фізичного здоров’я; загальнотеоретичні підходи до визначення категорії здоров’я; психологічний комфорт, як умова психічного здоров’я особистості; рівні функціонування людини: біологічний, психологічний, соціальний поняття соціального здоров’я; фактори здорового способу життя; здоров’я і стрес у повсякденному житті; психологічні чинники нормалізації стресу; дістрес; еустрес; стресор.

...

Всі права захищено. Копіювання матеріалів дозволяється лише із вказанням авторства та посиланням на першоджерело.
Copyright MyCorp © 2018